Тож у день професійного свята наших колег маємо чудову нагоду ближче познайомитися з молодими журналістами обласної державної телерадіокомпанії “Лтава”, яку очолює заслужений журналіст України, кавалер ордена “За заслуги” 2-го і 3-го ступенів, генеральний директор Микола Ляпаненко.

***

Олександр Білка на телебаченні вже четвертий рік, останній із них веде “Ранок на “Лтаві”. Раніше працював кореспондентом відділу інформації, готував новини. А ще Олександр – автор спортивної передачі “Третій тайм”, яка торік Національним олімпійським комітетом була визнана найкращою спортивною телепрограмою в Україні. Молодий журналіст є також автором і ведучим програми “Наша армія”. За неї на початку нинішнього року отримав диплом на фестивалі “Перемогли разом” у Севастополі у номінації за найкраще розкриття теми служби у Збройних силах України.

Ази телевізійника Олександр Білка опановував на одному з приватних телеканалів м. Полтави. Для студента четвертого курсу факультету філології і журналістики Полтавського національного педагогічного університету то була перевірка правильності вибору професії. Наступним випробуванням уже дипломованого спеціаліста стала робота кореспондентом новин ОДТРК “Лтава”: бігав на зйомки, шукав цікаві теми. А потім йому запропонували вести програму “Ранок на “Лтаві”.

– Мені дуже подобається працювати в прямому ефірі, й узагалі вважаю, що знайшов себе саме в цій темі, – говорить Олександр. – З одного боку, надзвичайно відповідальна справа, з іншого – потрібно бути врівноваженим, адже може трапитися різне. Формат нашої програми передбачає наявність двох гостей. Однак хтось із них може

не прийти, бо обставини різні бувають. Дуже багато тут нюансів. І от доводиться викручуватися, шукати якісь такі виходи, щоб “закривати” ефір.

***

Наталка Шарай устигла спробувати себе у найрізноманітніших ЗМІ – у газетах, на радіо-, і лише кілька місяців тому прийшла на телебачення.

Наталка вважає, що газета – королева журналістики. Там потрібно майстерно володіти словом, бути дуже грамотним, тому робота в газеті є найвимогливішою. Хоча технологічно на радіо і телебаченні працювати цікавіше, оскільки на радіо додається звук, на ТБ – ще й картинка.

Наталка Шарай походить із журналістської династії. Професіоналами пера і мікрофона були її мама, тато, дядя, дід, навіть бабуся була літературним редактором.

Наталка розповіла про нову творчу знахідку команди “Ранку на “Лтаві” – молоді журналісти започаткували серію інтерактивних динамічних сюжетів, де розповідається про пригоди, що трапилися з ними самими.

***

Анна Іващенко пропрацювала у “Ранку на “Лтаві” найдовше. Також починала працювати на одному з приватних телеканалів Полтави, якому віддала майже п’ять років свого життя. Потім вирішила, що час щось змінювати, і прийшла на роботу в ОДТРК “Лтава”. Упродовж року працювала у відділі інформації, звідки її добровільно-примусово “запросили” в “Ранок на “Лтаві”. Анні давно пропонували спробувати себе в ролі ведучої, але вона вважала себе надто серйозною журналісткою і гадала, що розважати вранці людей – не її формат. Завдячуючи тодішньому керівникові Світлані Польщиковій, дівчина все-таки зважилася спробувати себе в ролі ведучої протягом одного тижня. Відтоді вже майже три роки Анна Іващенко – на “Ранку на “Лтаві”.

– Кожен ефір відрізняється один від одного, – розповідає Анна. – Інколи приходить людина, і я чекаю від розмови більше, ніж отримую, інколи – навпаки,

я навіть не сподівалася, що співрозмовник виявиться таким цікавим.

В Анни є свої улюбленці, свої фаворити, яких вона під будь-яким приводом прагне запросити на ефір, бо їй дуже комфортно з ними працювати, а це запорука того, що в телеглядачів теж буде гарний настрій.

Анна Іващенко зізнається, що на початку своєї кар’єри була трудоголіком аж надміру. Тепер вона розуміє, що обов’язково треба знаходити час і на особисте. Ось тільки де знайти ті вільні години?..