В Україні на початок 2011 року офіційно зареєстровано понад 1 мільйон хворих на цукровий діабет, із яких 180 тисяч отримують замісну терапію інсуліном, із них близько 8 тисяч дітей віком до 18 років. На Полтавщині зареєстровано близько 42 тисяч осіб із цукровим діабетом, із яких близько 7 тисяч – інсулінозалежні.

Проголошення ООН 14 листопада Всесвітнім днем боротьби із захворюванням на діабет поставило цю недугу в статус першого хронічного захворювання, яке визнали глобальною проблемою. Вперше уряди країн світу визнали, що це неінфекційне захворювання становить для людства не меншу загрозу, аніж СНІД, туберкульоз чи малярія. Україна стала першою країною, яка вирішила забезпечити щорічне проведення Всесвітнього дня боротьби із захворюванням на діабет – 14 листопада – на державному рівні. Ріст розповсюдженості цукрового діабету пов’язаний із багатьма факторами, та чи не найбільшу роль у цьому відіграють сучасний спосіб життя і нераціональне харчування.

Цукровий діабет – це хронічне захворювання, яке з’являється внаслідок нестачі в організмі людини інсуліну або зниження чутливості тканин організму до інсуліну та спричиняє вкрай високий ризик розвитку інвалідизуючих мікросудинних ускладнень. Перші ознаки діабету: часте сечовиділення, спрага, відчуття голоду, втрата ваги, втома, розлад уваги та зниження зору. Якщо у вас з’явився один із вищеперерахованих симптомів, то необхідно звернутися до лікаря. Діабет діагностують за вмістом цукру в крові. У людини, в якої немає цього захворювання, цукор крові – в межах 3,3–6,1 ммоль/л, а у сечі цукор не визначається.

Лікування цукрового діабету включає кілька обов’язкових компонентів: збалансовану дієту, дозоване фізичне навантаження, застосування відповідних лікарських засобів, навчання хворого самоконтролю, профілактику та лікування ускладнень. Принципи дієти зводяться до наступного: змішане харчування з фізіологічним вмістом білків, жирів та вуглеводів, які багаті на рослинні волокна. Рекомендується обмежити вживання тваринних жирів, заміняючи їх на рослинні, вживати овочі, фрукти. Підтримувати нормальну, чи близьку до нормальної, масу тіла. Також обов’язковими компонентами терапії для хворих на цукровий діабет є дозоване фізичне навантаження (ходьба, праця на свіжому повітрі) та лікувальна фізкультура. Обсяг фізичних навантажень визначається з урахуванням віку хворого, стану серцево-судинної системи, бо будь-яке фізичне навантаження супроводжується зниженням рівня глюкози у крові, що може викликати погіршення стану хворого. Лікування таблетованими цукрознижуючими препаратами та препаратами інсуліну призначає лікар-ендокринолог за індивідуальними показаннями у кожному випадку. Ефективність лікування цукрового діабету залежить від спільних зусиль лікаря і хворого, спрямованих на досягнення компенсації цукрового діабету.

Навчання хворих самоконтролю є також обов’язковим компонентом проведення лікування. У процесі навчання хворий має зрозуміти і мати чітке уявлення про щоденний режим, проведення різних маніпуляцій, виконання рекомендацій щодо дієти, вміння проводити визначення вмісту глюкози в крові та сечі, підтримувати нормальний спосіб життя (відмова від паління, алкоголю), дотримання часу відпочинку та праці. Щоб запобігти виникненню цукрового діабету, варто насамперед усувати умови, які його стимулюють, активно виявляти приховані форми захворювання. Своєчасне виявлення хвороби, виконання рекомендацій із обстеження та лікування на багато років можуть відтермінувати або цілком відвернути розвиток хвороби.