Загалом нинішнього сезону тут планують переробити 550 тисяч тонн буряків і виробити 75 – 80 тисяч тонн цукру, що відповідає обсягам заготівлі сировини кінця 1980-х – початку 1990-х років і майже на третину більше минулорічних показників, розповідає директор цукрозаводу, депутат Кобеляцької районної ради Володимир Осика. На цукросировину, каже він, цього року гріх скаржитися. Солодкі корені вродили нівроку, їх забрудненість низька, натомість цукристість порівняно висока – приблизно 17,5%.  Однак великого оптимізму цукровиробникам це не додає, бо великий урожай зазвичай означає зниження ціни на вироблену продукцію. Скажімо, зараз відпускна оптова вартість цукру із заводу становить 6,0 – 6,5 гривні за кілограм, що, за словами Володимира Осики, означає – підприємство працює на межі збитків. Адже ціни на газ і матеріально-технічні ресурси постійно повзуть угору, а ціна на цукор залишається такою ж, якою була рік чи два тому, каже керівник цукрозаводу.

– Ми розуміємо споживача – дешева продукція для нього вигідна. Однак і держава повинна розуміти виробника. Не треба створювати якихось тепличних умов, але ж повинні бути цивілізовані ринкові відносини, бо нинішній дешевий цукор завтра може обернутися кризою в галузі. Ні держава, ні споживач від цього не виграють. А поки що працюємо “на склад”, навіть орендуємо складські приміщення у сусідів. Однак довго так тривати не може, бо треба платити заробітну плату працівникам підприємства, вона на заводі в середньому становить 3 тисячі гривень за місяць. Неабиякі кошти потрібні й на продовження реконструкції виробництва.

У попередні роки тут уже на третину оновили обладнання. Зокрема встановлено нові енергозберігаючі центрифуги, бурякорізки, реконструйовано сокоочистку, проведено повну реконструкцію теплової схеми. На черзі – реконструкція продовольчого відділу з установкою       2 вакуумних апаратів, що має поліпшити якість цукру та зменшити енергозатрати на його виробництво.

Варто зазначити, що загалом Кобеляцький цукрозавод – це соціально відповідальне підприємство. Торік, приміром, Білицькій селищній раді виділили понад 100 тисяч гривень, ще 17 тис. грн надали місцевій ЗОШ на реконструкцію стадіону. Не забувають і про ветеранів виробництва, яких близько 500 осіб. Щорічно їм безкоштовно видають цукор, а тим, хто перебуває у скруті, допомагають і фінансово. По 50 кілограмів цукру видають безкоштовно й штатним працівникам заводу. Підприємство також має можливість реалізовувати всім бажаючим гранульований жом, однак через відсутність на залізниці критих вагонів не може відправити його до Польщі, про що була укладена угода. Перевозити ж 10 тисяч тонн жому автотранспортом не вигідно, оскільки за таких умов значно зростає його вартість.      

Втім, на Кобеляцькому цукрозаводі, попри складні економічні умови, мають твердий намір реалізувати стратегію розвитку, інтенсифікувати виробництво, підвищувати якість продукції.