Втім, економіка має свої правила розвитку, їй притаманні як підйоми, так і спади та кризи. Цим явищам важко протистояти, тому останнім часом колісникам доводиться шукати різні шляхи збереження основного фонду виробництва.

Як розповів директор із маркетингу та зовнішньоекономічних зв’язків Кременчуцького колісного заводу Олександр Шевеленко, одним із таких шляхів стало освоєння виробництва причепів.

– Поки що цей напрям виробництва у загальному обсязі становить 4,5–5 відсотків. Займатися ним ми почали ще 2003 року. Для початку розробили одну модель, яку після тривалих випробувань запустили у серійне виробництво. Однак більше десяти одиниць причепів у місяць ми

не випускали. Не було потреби. Світова економічна криза змусила переглянути ставлення до цього виду продукції. Після ретельного вивчення ринку з’ясувалося, що причепів саме заводського виробництва потребує споживчий ринок не тільки України, а й сусідньої Росії.

Нині на підприємстві освоєно дев’ять різних модифікацій причепів, на черзі – десятий. Споживачам вони відомі під маркою Кременчуцького колісного заводу і є незамінними помічниками власників автомобілів під час перевезення різноманітних вантажів, човнів, квадрациклів та іншої малогабаритної техніки вагою від 500 кг до 1,9 тонни. Більше того, кременчуцькі виробники готові прислухатися до кожного побажання індивідуальних замовників щодо вибору комплектуючих, адже 90% із них виготовляють на заводі.

Минулого року на колісному заводі з’явилася окрема дільниця з виготовлення причепів у складі цеху виготовлення коліс, який очолює досвідчений виробничник Вадим Мишковець.

– Донедавна на дільниці працювало 10–15 працівників, які

за місяць виготовляли 250–300 причепів, зараз обсяги зросли до 600 одиниць, – розповів начальник цеху. – Однак це не межа, поставлено завдання переходити на тисячу причепів. Зважаючи на кризу, намагаємося насамперед працевлаштувати своїх заводчан, які не задіяні в іншому виробництві.

У цеху з виробництва коліс для виконання різних операцій облаштовано кілька прольотів, два з яких займають виробники причепів. При цьому найбільше навантаження лягає на бригади слюсарів механоскладальних робіт і зварювальників. Бригадир останніх Володимир Павлушенко прийшов на завод п’ять років тому й відразу ж почав працювати з причепами. Поруч із батьком на дільниці працює й 19-річний син Артем, недавній випускник ПТУ. Сімейні династії – одна з добрих традицій колісного заводу.

Географія поставок причепів Кременчуцького колісного заводу постійно розширюється. Щоб кожний бажаючий мав змогу побачити їх зблизька, на прилеглій до заводу території навіть обладнали оглядовий майданчик-магазин, де можна не тільки побачити необхідну модель причепа, а й пересвідчитися у наявності ліцензій і сертифікатів якості його виробництва. Саме ці переваги і приваблюють споживачів, адже цей виріб, як і конструкторська розробка, має заводське походження. Його штамповані борти та колеса унікальні, а фарбування методом катафорезу додають особливої промислової елегантності.