Оксана Федіна працює в інспекції з 2000 року. Випускниця Львівського державного медичного університету, вона має також досвід роботи провізора-аналітика в ОВО “Фармація”. Роботу інспекції знає до найменших нюансів, адже пройшла шлях від рядового її співробітника до керівника.

– Оксано Володимирівно, як здійснюється контроль за ліками, що реалізуються безпосередньо в Полтавській області?

– Відразу зазначу, що питання забезпечення населення області якісними та безпечними лікарськими засобами перебуває на контролі в облдержадміністрації, затверджена й реалізується відповідна обласна програма, яка передбачає тісну співпрацю нашої інспекції, головного управління охорони здоров’я облдержадміністрації, управлінь Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ в області, а також Полтавської митниці з метою оперативного обміну інформацією для виявлення і негайного вилучення фальсифікованих, неякісних та незареєстрованих лікарських засобів. Загалом фаховий аналіз ситуації на фармацевтичному ринку України свідчить про те, що таких засобів у обігу перебуває не більше 1 відсотка. До їх числа зараховуються й браковані, скажімо, по невідповідності маркування: це якщо виробник змінив упаковку лікарського засобу, але вчасно не зазначив про це в уже існуючій аналітично-нормативній документації.

Ще спокійнішими можна почуватися жителям Полтавщини, адже найчастіше фальсифіковані лікарські засоби потрапляють до аптечних мереж під час характерної винятково для великих міст багатоланкової вторинної дистриб’юції. Йдеться про те, що іноді на шляху від аптечного складу до аптеки лікарський засіб перепродується від одного до іншого посередника

5–6 разів. У Полтаві ж, як правило, аптеки закуповують ліки безпосередньо на наявних у місті аптечних складах найкрупніших вітчизняних виробників. Запевняю всіх, що нелегальних складів на території області не існує.

– Розкажіть, як співпрацюєте з кількома з названих служб на практиці?

– Першим етапом запровадженої в Україні трирівневої системи контролю в цій сфері є державний контроль лікарських засобів іноземного виробництва при їх ввезенні на територію України, тобто митний контроль. Наша територіальна інспекція до нього також залучена. Другий етап – це вхідний візуальний контроль кожної серії лікарських засобів, який здійснюється спеціально призначеними фахівцями, уповноваженими особами в аптечних та лікувально-профілактичних закладах. Загалом в області їх майже 1800 осіб, вони перевіряють інформацію про постачальника, від якого надходить лікарський засіб, сертифікати якості, вивчають зовнішній вигляд і в разі сумнівів терміново надсилають нам повідомлення, а також зразки цих лікарських засобів для проведення аналізу.

За перше півріччя поточного року уповноваженими особами до інспекції надано майже 730 повідомлень про виявлення неякісних, незареєстрованих або фальсифікованих лікарських засобів. До споживача вони, звісно, не потрапили. З метою оперативного вилучення їх із обігу ми повідомляємо протягом 24 годин всіх інших уповноважених осіб як аптечних, так і лікувально-профілактичних закладів. Таким чином цього року вилучали в області окремі серії знеболювального препарату “Триган”, а також “Циклаферон”, “Уролесан”. Думаю, на порозі зими споживачам не зайве буде знати, що досить часто фальсифікатори вдаються до підробки досить популярних у цей час “Колдакту” та “Флюколду” індійського виробника.

Звісно, трапляються такі випадки, коли недобросовісні особи намагаються приховати факт виявлення фальсифікованих чи неякісних препаратів і не знімати їх з реалізації, але це обов’язково з’ясовується на третьому етапі контролю, який здійснює наша інспекція разом із названими вище службами у ході планових та позапланових перевірок якості лікарських засобів під час їх реалізації, зберігання та медичного застосування.

– Яку відповідальність несуть порушники?

– Протягом 9 місяців поточного року до адміністративної відповідальності було притягнуто110 осіб (працівників аптечних і лікувально-профілактичних закладів) та стягнуто штрафів більш ніж на 30 тисяч гривень.

Особливу увагу хочу звернути на зміни в законодавстві щодо відповідальності за навмисну підробку, розповсюдження та зберігання фальсифікованих лікарських засобів. Віднедавна запроваджено кримінальну відповідальність за ці злочини, й винні каратимуться штрафом у розмірі від 17 тисяч до 30 тисяч гривень, а то й позбавленням волі на строк до 3 років. Раніше на фальсифікаторів накладався лише штраф як за адміністративне порушення у розмірі від 17 до 150 гривень.

– Оксано Володимирівно, чи відбуваються сьогодні на фармацевтичному ринку області якісь значні зміни?

– Сьогодні маємо підстави говорити, навпаки, про стабільність. На ринку працює 141 суб’єкт господарської діяльності, 2 з них – комунальної форми власності, зокрема ПОКП “Полтавафарм”. Точок реалізації лікарських засобів у області функціонує понад 700. Щодо найдрібніших, тобто аптечних кіосків, то, як і в цілому в Україні, так і в області, спостерігається тенденція до зменшення їхньої кількості. Це й зрозуміло: аптечні кіоски згідно з чинним законодавством повинні здійснювати реалізацію тільки безрецептурної групи лікарських засобів.

– Ви контролюєте якість не тільки заводських, а й виготовлених в умовах аптеки ліків. Поясніть, у чому переваги останніх, адже багатьом здається, що набагато зручніше придбати вже готовий препарат?

– У контексті порушеного питання хочу відзначити роботу обласного комунального підприємства “Полтавафарм”, яке не тільки активно працює в цьому руслі, а й взяло на себе непросту роботу із забезпечення ліками сільського населення. Із 155 аптечних закладів, що розташовані в селах, 130 належать “Полтавафарм”. Звісно, вони не можуть розраховувати на ті прибутки, що приносять аптеки в місті, натомість витрачаються на утримання самого закладу, на транспортування до нього ліків.

Щодо аптечного виробництва в області інфузійних (ті, що вводяться внутрішньовенно) та нестерильних лікарських форм, то їх виготовленням займається винятково “Полтавафарм”. А щоб отримати ліцензію на право здійснювати таку діяльність, треба мати в аптеці відповідну і дуже вартісну матеріально-технічну базу. Питання розширення мережі аптек “Полтавафарм” з потужностями власного виготовлення ліків – також на контролі в облдержадміністрації, адже в такий спосіб є можливість забезпечити населення значно дешевшими, ні
ж їх заводські аналоги, медпрепаратами. Два роки тому в “Полтавафарм” було лише 5 виробничих аптек, а на кінець минулого року спільними зусиллями влади й самого комунального підприємства було відкрито ще стільки ж. Пересічній людині не завадить знати, що в ліках заводського виготовлення застосовуються консерванти, барвники, особливо це стосується дитячих лікарських форм, а от ліки аптечного виготовлення тому й мають термін придатності максимум 10 днів, що в них немає таких компонентів.

– Оксано Володимирівно, чи звертаються до Вашої інспекції окремі громадяни з підозрами щодо неякісності застосовуваного медпрепарату?

– Якщо у людини є підтверджуючі документи, тобто чек, який свідчить, що він купив певний препарат у конкретній аптеці, ми розглядаємо скаргу згідно з чинним законодавством, беремо на аналіз зразки лікарських засобів. Але варто зазначити, що, наприклад, протягом поточного року жодних подібних підозр наша лабораторія не підтвердила. Скаржник був незадоволений фактично тим, що ліки не давали бажаного ефекту, тому й думав, що препарат фальсифікований. Ось тут ми підходимо до вже не міфічної, а справді кричущої проблеми українського пацієнта – самолікування. Найчастіше виявляється, що той препарат хворий приймає з якихось власних міркувань. Тож, користуючись можливістю, хочу ще раз закликати населення до відповідального ставлення до свого здоров’я.