А першими ластівками на зорі становлення нашого вітчизняного кінематографа, починаючи з 1907 року, були “німі” ігрові фільми. За жанром це – переважно комедії, драми, водевілі з репертуарів театрів: “Наймичка”, “Ніч перед Різдвом”, “Москаль-чарівник”, пізніше – “Запорізька Січ”, “Наталка Полтавка”, “Любов Андрія” та інші.

Біля витоків українського кіно стояли режисери, які працювали на початку ХХ століття: О.Алєксєєнко, В.Василенко, Д.Марченко, Д.Сахненко, Ф.Левицький, Т.Піддубний, М.Полянський, Є.Хуторна, наш земляк Д.Байда-Суховій. Пізніше в Україні діяли 3 кіностудії, найпотужнішою була Київська кіностудія художніх фільмів. У 1960–1970 роки щороку виходило на екрани близько 50 художніх стрічок.

Наше кіно дало світові одного з найвизначніших майстрів екрана, фундатора поетичного кінематографа Олександра Петровича Довженка. (Думаю, є символічним і те, що його день народження випадає на 10 вересня). Філософська глибина у підході до важливих явищ і подій сучасності, романтична піднесеність, органічний зв’язок із традиціями народної творчості визначили неповторну самобутність  режисера, поета і художника кінематографа. Довженківські фільми “Земля”, “Звенигора” та “Арсенал” увійшли до класики національного і світового кіно. Майже третину стрічок митець створював на благословенній Полтавщині. В своїх спогадах Олександр Петрович добрим словом згадував наші краї: “Я побував воістину в райських місцях: добрі люди живуть тут, зі щирими серцями, світлим розумом. Їх випестувала наша сучасна українська природа”, – писав він після поїздки до Яресьок. Саме завдяки незабутньому Олександру Довженку Полтавщина стала справжнім кінематографічним краєм, де в різні часи було знято понад 60 повнометражних різножанрових художніх фільмів українськими, російськими та зарубіжними кінематографістами. З наших країв вийшли такі цікаві стрічки, як “Доля Марини”, “Королева бензоколонки”, “Максим Перепелиця”, “Коли співають солов’ї”, “Весілля в Малинівці”…

Гортаючи славні сторінки національного кіно, проймаєшся світлою гордістю від усвідомлення того, що першими українськими звуковими фільмами виробництва Київської кіностудії художніх фільмів були “Симфонія Донбасу” і довженківський “Іван”, зняті у 1931-му та 1932 роках. Першим кольоровим став “Сорочинський ярмарок”, знятий у 1939 році, широкоформатним – “Закон Антарктиди”, широкоекранним – “Партизанська іскра”, зняті у 1960-х роках.

Багато кінематографічних талантів випестувало українське кіно, в якому творили Олександр Довженко, Сергій Параджанов, Леонід Биков, Іван Миколайчук, Олекса Швачко, Тимофій Левчук.

Проходить свої віхи становлення кіно незалежної України. Щоправда, досить затягнулася пора його змужніння, і на вітчизняних екранах посіли місце картини іноземного виробництва, часом не кращих художніх якостей. Однак сьогодні лави українських кіномитців поповнила молода талановита зміна. Радують своїми творчими здобутками кінорежисери-постановники Оксана Байрак та Марина Врода. Із повідомлень ЗМІ стало відомо, що уряд виділив значну суму коштів для вітчизняного кіновиробництва, а це вселяє добрі надії і сподівання.

aКадри з фільмів “В бій ідуть тільки “старики” (режисер – Л.Биков, 1974 р.) та “Земля” (режисер – О.Довженко, 1930 р.) .