Свято знань у Радивонівці, як і всюди по Україні, першим у цьому навчальному році шкільним дзвоником зібрало разом дружну шкільну родину. Для першачків, юних радивонівців, цей шкільний дзвоник пролунав уперше, одинадцятикласникам він сповістив про початок завершального етапу шкільного життя. Але особливо щемно звучала його знайома з дитинства мелодія для двох славних випускників Радивонівської загальноосвітньої школи – Віталія Михайловича Сторчака й Івана Махтейовича Балюка. Цього року вони обоє були присутні на Святі знань у числі почесних гостей. Один із них, Іван Балюк, живе на своїй малій батьківщині, працює на благо рідного села і його громади, а інший, Віталій Сторчак, багато десятиліть збирав щедрі врожаї зернових на посушливій херсонській землі. Два Герої – дві людини різних доль, утім, об’єднані щирою любов’ю до рідної Радивонівки й хліборобської праці. Результат невтомної праці Івана Балюка, оціненої на державному рівні присвоєнням йому звання Героя України, – ПАФ “Україна”, що вважається однією з кращих за багатьма показниками не лише в Полтавській області, а й в Україні. Він, як справжній господарник, без інвестицій і майже без державної підтримки, завдяки високому професіоналізму, значним організаторським здібностям, ентузіазму й наполегливості, спираючись на колектив однодумців, зумів створити сучасну агрофірму із замкненим виробничим циклом, надавши роботу більш ніж 300 своїм односельцям, і в першу чергу – молоді. Ніколи не забуває Іван Махтейович про проблеми своїх односельців: про найстарших турбується, як про власних батьків, а про найменших – як про своїх дітей та онуків. Саме ПАФ “Україна” стала спонсором цьогорічного ремонту школи у Радивонівці, діти працівників агрофірми харчуються в ній безкоштовно. Це ж сільгосппідприємство підтримує й місцевий дитячий садочок.
– Дякуючи вам, шановні односельці, вашій невтомній роботі на нашій українській землі, на якій ми з вами працюємо разом, я був удостоєний високого звання Героя України, – зазначив Іван Махтейович під час урочистостей. – А ще хочу подякувати Віталієві Михайловичу Сторчаку за його постійну, впродовж багатьох років, підтримку рідного села й своїх колишніх односельців. Він, працюючи на ланах Херсонщини, у важкі роки, коли в колгоспах, у тому числі й у рідних йому Радивонівці й Володимирівці, не вистачало борошна, посівного матеріалу, ділився ними зі своїми земляками.
Віталій Сторчак у 1971 році був удостоєний високого звання Героя Соціалістичної Праці за визначні здобутки в галузі сільського господаства. Очоливши у 1960-му один із не найкращих на той час колгоспів у Херсонській області, за кілька років вивів його у передовики. Завдяки впровадженій ним системі місцевого зрошування посушливі херсонські лани стали давати рекордні врожаї зернових. За виконання й перевиконання виробничих планів колгосп, очолюваний нашим земляком Віталієм Сторчаком, багато років був серед кращих в області й Україні.
– Сьогодні ми, кого держава удостоїла високих звань, закликаємо молодих продовжити й перевершити розпочату нами справу – розвиток вітчизняного сільського господарства, – звернувся до школярів Віталій Сторчак.
Привітати Героїв до Радивонівки приїхало багато почесних гостей, серед яких були й депутат Полтавської обласної ради Григорій Хан, який, до речі, подарував школі радіомікрофон, головний редактор Всеукраїнської громадсько-політичної газети “Зоря Полтавщини”, голова обласної організації Національної спілки журналістів України Григорій Гринь, генеральний директор ОДТРК “Лтава” Микола Ляпаненко, голова правління ВАТ “Полтаваплемсервіс” Микола Іванченко, представники районної влади, односельці. Обидва Герої хвилювалися і раділи, що важка їхня праця не минула марно, проросла туго налитим колоссям на щедрій українській ниві, а ще – дала щедрий урожай у серцях їхніх учнів і нащадків-хліборобів. Це – справжнє визнання, й особливо цінне воно тим, що сталося за життя…