Кожна людина страшиться думки про смерть. Це зрозуміло: смерть неприродна для людини. Бог створив людей не для того, щоб вони померли. Але після гріхопадіння перших людей смерть стала долею всього людства. Іісус Христос, за свідченням Євангелія, теж пережив тяжкі душевні страждання, “сумував смертельно” перед розп'яттям на хресті. І саме для того, щоб спасти людину від смерті, втілився Син Божий. Він пройшов увесь шлях людини до кінця, після смерті Своєю душею зійшов у пекло і зруйнував його.

Після Воскресіння Іісуса Христа смерть перестала бути відходом у темряву забуття. Для віруючої у Христа людини смерть стає таїнством народження в нове життя. Всі покійні очікують свого воскресіння з мертвих, яке відбудеться після Другого пришестя Христа. Кончина Божої Матері і стала прикладом глибоко християнського переживання смерті як таїнства переходу в нове життя і зустрічі з Господом, якої Богородиця чекала всі роки, що прожила після розп’яття й Воскресіння Свого Божественного Сина.

Про те, що наближається смерть, Богородиці сповістив Архангел Гав­риїл.

Пречиста невимовно зраділа, почувши таку звістку, і почала готуватися. До дня Її кончини, за велінням Божим, явилися в Єрусалим, крім апостола Фоми, всі апостоли, розсіяні для проповіді по всьому світу. Вони були свідками Її мирної, тихої, блаженної кончини. Сам Господь Іісус Христос у славі небесній, оточений безліччю ангелів і праведних духів, явився прийняти душу Пречистої Матері Своєї і зі славою підніс Її на небо.

На третій день після поховання прибув відсутній з волі Божої апостол Фома і побажав бачити гроб Божої Матері. За його бажанням гроб був відкритий, але в ньому не знайшли тіла Богоматері. Увечері того ж дня, під час трапези, апостоли побачили в повітрі Пресвяту Діву, живу, з безліччю ангелів. Богоматір, осяяна невимовною славою, сказала апостолам: “Радійте! Я завжди з вами”. Апостоли ж вигукнули: “Пресвята Богородице, допомагай нам”.

Свята Церква намагається і в нас вселити безбоязне ставлення до смерті, а померлих називає спочилими, тобто такими, що заснули. Блаженне життя з Богом, Богородицею, святими і своїми близькими в майбутньому настільки безсумнівне для християнина, що він воістину дивиться на смерть тільки як на сон.