Географія різна – проблеми однакові

Вступна кампанія до вищих навчальних закладів України сягнула свого піку. Позаду – відведений на подання документів до приймальних комісій липень, попереду – призначений на 25 серпня кінцевий термін зарахування на комерційну форму навчання. Але найголовніше відбувається саме нині: триразове оприлюднення оновлюваних на умовах конкурсу списків рекомендованих до зарахування вступників (на сайтах вузів та, як і раніше, на дошках оголошень) остаточно визначить, хто отримав шанс здобути вищу освіту за державні кошти.

Цього року кількість місць державного замовлення у вишах скорочено на 20 відсотків у порівнянні з минулорічною вступною кампанією. На перший погляд, ніби й суттєвий мінус, однак, за наведеними на одному з освітянських сайтів словами заступника директора Департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України Миколи Фоменка, продиктований він винятково бажанням “забезпечити якісний відбір майбутніх студентів”, адже абітурієнтів нині на 40 відсотків менше, ніж було в попередні роки. Варто зазначити, що у коментарях Громадянської мережі ОПОРА відзначено той факт, що кількість місць державного замовлення скорочено не прямо пропорційно до відсотка зменшення абітурієнтів. Тож виходить, що шанси у нинішніх вступників навіть вищі, ніж були у абітурієнтів минулого року.

Втім, полярних думок щодо цього питання вистачає і в людей, які з власного досвіду знайомі з роботою вищої освітянської інстанції держави. Наприклад, колишній міністр галузі Станіслав Ніколаєнко не приховує свого обурення скороченням державного набору на юридичні та економічні спеціальності, адже це, вважає він, зачиняє двері до здобуття омріяного фаху дітям, які не мають можливості вчитися за гроші.

Та чи буде шанс у новоспечених юристів через 5 років працевлаштуватися, якщо ринок праці переповнений фахівцями цього профілю? Питання риторичне, але скільки їх таких у сьогоднішньому ланцюгу освітянських головоломок. Чи наберуть виші достатню кількість студентів? Що буде у разі незатребуваності сформованого протягом попередніх років викладацького штату? Як прищепити абітурієнтам профорієнтаційні погляди, щоб документи вони подавали хоч і в різні вузи, але на дотичні спеціальності?..

Новацією вступної кампанії-2011, що також жваво обговорювалася в зацікавлених колах суспільства, стало запровадження електронних технологій. Абітурієнти подавали документи до приймальних комісій не тільки під час безпосереднього спілкування, а й через Інтернет. Важко обійти увагою думку представників ОПОРИ, які занепокоєні, зокрема, потраплянням таким чином особистих даних вступників до електронної павутини. Щодо всього іншого, то, здається, експеримент отримав “добро” на вже серйозніше відпрацювання до наступної вступної кампанії. Адже хоча певні збої в роботі сайтів і траплялися, саме на електронний шлях подачі документів у профільному міністерстві й на майбутнє роблять ставку як на щеплення проти черг до приймальних комісій. Окрім того, це ще й можливість абітурієнтам зекономити на поїздках до віддалених міст.

        Вступна кампанія

по-полтавському

Про перебіг вступної кампанії у полтавських вишах красномовно говорять коментарі відповідальних секретарів приймальних комісій. У Полтавському університеті економіки і торгівлі ці обов’язки покладено на Наталію Сергіївну Педченко. Вона розповіла, що активністю абітурієнтів тут задоволені. Щодня до приймальної комісії надходило 100–150 заяв. Комісія працювала з ранку до вечора за особливим графіком – з 7-ї до 21-ї години.

– На початку були сумніви щодо того, чи зацікавить вступників подовжений графік роботи. Та невдовзі переконалися, що абітурієнти, в першу чергу їхні батьки, оцінили можливість прийти до нас уже ввечері, після роботи, – розповідає Наталія Сергіївна. – Кількісний процес подання документів відбувався плавно, жодних стрибків, простоїв не було. Більше сотні абітурієнтів скористалися можливістю “електронного вступу”. Це вступники з Черкаської, Житомирської, Харківської, Івано-Франківської областей.

Найбільшим попитом у тих, хто вступає до ПУЕТ, користуються спеціальності “Готельно-ресторанна справа” й “Управління персоналом та економіка праці”. До цифрової деталізації Наталія Педченко не вдавалась, адже все можна віднайти на сайті. Розміщена на ньому інформація дає підстави зробити висновок, що саме на ці спеціальності у виші є конкурс.

До Полтавської державної аграрної академії протягом липня абітурієнти подали 1867 заяв, минулого року ця цифра становила 3015. Зменшилась і кількість бюджетних місць – з 426 до 335.

– У першу чергу на бюджетну форму навчання зараховуємо пільговиків, – пояснює відповідальний секретар приймальної комісії ПДАА Олег Григорович Мороз. – Із 335 у нас таких на сьогодні 50 осіб. Їх і повинно бути не більше 25 відсотків від загальної кількості держзамовлення. Ну, а інші 75 відсотків у зв’язку з тим, що ми аграрний виш, припадають на так звану квоту сільської молоді з цільовим направленням. Отож виходить, що, які б високі не були у вступника бали, а якщо він не належить до двох перерахованих категорій, бюджетного місця ми йому запропонувати не зможемо. Наприклад, на агрономії у нас 8 пільговиків та 44 особи з цільовим направленням – і все, бюджетні місця закриті.

Серед окреслених Олегом Морозом проблем і прикра тенденція, за якою найрейтинговіші абітурієнти подають до академії тільки копії документів. Відсутність оригіналу в першу чергу свідчить про те, що вступник бачить себе студентом іншого вишу. Але в результаті навчальний заклад втрачає не тільки його, а й вступників, які, оцінюючи свої шанси відповідно до списків-рейтингів, у яких лідирують їхні віртуальні суперники, забирають оригінали своїх документів і йдуть до вишу, де вони на вищих позиціях рейтингу або де їм можуть запропонувати навчання за бюджетні кошти. Виходить, як у тій старій приказці: й сам не гам, й іншому не дам. Сучасною мовою – віртуальна конкуренція.

– Уже відомо, що цього року ми недоберемо ліцензованого обсягу. Він становить 955 місць. Найбільше постраждають економічні спеціальності: по-перше, як аграрний виш ми майже не маємо на них держзамовлення, по-друге, в області багато навчальних закладів можуть запропонувати навчання за цими спеціальностями, – говорить Олег Мороз.

До речі, ознайомлення з сайтом академії показало, що заяв абітурієнти подали й на ці спеціальності набагато більше, ніж заклад готовий прийняти студентів. С
права у відсутності оригіналів документів… “Чужі” майбутні студенти зручно почуваються відразу на багатьох стільцях.

Кількість вступників, які подали документи до Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка, за словами відповідального секретаря приймальної комісії Павла Віталійовича Хоменка, суттєво не відрізняється від минулорічної. А от оригіналів поменшало на 30 відсотків. І сподіватися, що ті, хто в перших рядках рейтингу, заберуть їх зі столичних вишів і принесуть замість раніше поданих копій, не доводиться.

– Тепер не ми студентів, а вони нас обирають, – зауважує Павло Віталійович. – На денне відділення подано понад 3 тисячі заяв, ліцензовані ж наші обсяги – близько 2 тисяч. Державних місць – 360. На деяких спеціальностях у пільговиків є і конкурс. Щодо того, як відбувався прийом документів, то зазначу, що повністю уникнути черг у приймальних комісіях було нереально, адже на перерахунок середнього бала атестату потрібен час. Були в нас і такі “активісти-відвідувачі”, які закликали для пришвидшення справи посадити за цю роботу студентів, але я переконаний, що черги формують не комісії, а самі абітурієнти, які можливість подати документи на 15 спеціальностей вважають чомусь не правом, а обов’язком.

Чимало клопоту в приймальної комісії було й з абітурієнтами, які надали перевагу “електронному вступу”: неправильно оформлені заяви вимагали додаткового уточнення. Були проблеми й з роботою сервера, але загалом нововведення тут називають перспективним і сподіваються на подальшу його корекцію.

Студентські реалії

На що ж сподіваються цими днями вступники, зайве й говорити: вони вибирають, їх вибирають… Головне, звісно, щоб результати цього вибору були не такими, як в улюбленій багатьма поколіннями пісеньці. Та в будь-якому разі армія полтавського студентства невдовзі поповниться. Стати її частинкою хочеться і Вікторії Пасічник із Решетилівського району. З мрією про здобуття журналістського фаху вона довго шукала своє прізвище на дошці оголошень у списку першорекомендованих до зарахування…

– Я подавала документи в чотири заклади – на міжнародну економіку, ресторанне обслуговування, менеджмент і філологію та журналістику. Всюди – на платне навчання, бюджетних місць мало… Шукати своє прізвище в списку на одному з сайтів намагалася, але не все там зрозуміла, тож вирішила приїхати – так надійніше…

Залишається тільки побажати, щоб ті спеціальності, які дівчина та її ровесники будуть опановувати, стали у подальшому надійною опорою в житті.