Їх, загиблих у вересні 1943 року у Великих Липнягах Семенівського району від рук фашистських катів, та інших невинно убієнних на території Полтавської області й усієї України згадували учасники великого мітингу-реквієму, який відбувся у селі з нагоди 70-ї річниці початку Великої Вітчизняної війни. У головному скорботному заході області взяли участь голова обласної ради Іван Момот, перший заступник голови облради Володимир Онищенко, заступник голови – керівник апарату облдержадміністрації Валерій Пархоменко, керівники Семенівського району, делегації з багатьох районів Полтавщини, представники районних ветеранських організацій, керівники господарств, вихідці з Семенівського краю, мешканці Великих Липнягів.

– Тисячі українців віддали життя, аби ми сьогодні мали змогу мирно жити. В полум'ї війни згоріло 355 сіл Полтавщини, серед яких – і Великі Липняги. Тож сьогодні ми всі зібралися тут, щоб згадати наших земляків, які стали жертвами страшної трагедії, загинули мученицькою смертю від рук фашистських катів. Ми мусимо пам'ятати тих, хто своїм власним життям заплатив за свободу прийдешніх поколінь, – наголосив Іван Момот, звертаючись до присутніх на мітингу-реквіємі.

У сільський музей він передав копії документів, у яких ідеться про фашистські звірства у Великих Липнягах.

Валерій Пархоменко закликав нік

оли не забувати, якою дорогою ціною дісталася радянському, в тім числі й українському, народові Перемога, на прикладі трагедії села Великі Липняги, шанувати ветеранів, які на своїх плечах пронесли воєнний тягар:

– Народ, який не знає своєї історії, не має майбутнього. Тож давайте пам'ятати, щоб мати надію на світле майбуття, якого ніколи не буде в тих, кому судилося загинути від рук фашистських катів.

371 ім'я викарбуване на кам'яних плитах меморіалу. За кожним із них – трагедія загубленого людського життя. У пам'ять про них до підніжжя меморіалу у Великих Липнягах лягли живі квіти, прогримів військовий залп. Перед очима присутніх на жалобному заході оживали картини воєнного лихоліття 70-річної давнини, відтворені учнями Семенівського навчально-виховного комплексу № 1, звучали фронтові пісні у виконанні пісенно-танцювального ансамблю "Полтава" Полтавської обласної філармонії. Краєзнавець Євген Бутенко, який уже багато років досліджує липнягівську трагедію, розповів про її жахливі подробиці:

– Бійці роти 1239-го стрілецького полку, яка увійшла у село через кілька годин по тому, як його лишили фашисти, не змогли втримати сліз від побаченого: сотні тіл загиблих, спалені хати… Було знайдено й поховано тіла 371 людини. А скільки ще їх загинуло у вогні, достеменно невідомо… Десятки поранених, обпечених і душевно понівечених селян потребували термінової допомоги. Донорську кров для їх порятунку доставили повітряним шляхом аж із Харкова.

Нині Великі Липняги – квітуче село, в якому живе близько 300 мешканців. Імена родичів багатьох із них викарбувані на гранітних плитах меморіалу. Зв'язок поколінь – поза часом, він вічний, як і вічна пам'ять про тих, хто згорів у полум'ї Великої Вітчизняної.