– Турнір з нагоди Дня журналіста проводиться вже втретє, – відзначив він. – Специфіка в тому, що тут змагаються журналістські команди. Щиро бажаємо, щоб перемогла дружба, а Кубок дістанеться тому, хто буде найвправнішим.
В інтерв’ю Микола Титов розповів, чому участь у змаганнях беруть саме ці чотири області:
– Це регіони-сусіди, і наше зав­дання – підтримувати з ними дружні зв’язки. Як кажуть, сусідів собі не вибирають, – Полтава, Дніпропет­ровськ, Бєлгород. Ми постійно підтримуємо партнерські стосунки як на рівні депутатського корпусу, так і на журналістському рівні.
– Чи є плани розширювати географію проведення відкритого Кубка?
– Можливості для цього у нас є. Команди виступають на прекрасному стадіоні “Металіст” – спортивному комплексі європейського рівня, який, окрім головної арени, має більше 20 футбольних полів. Тобто технічна можливість є. Якщо буде зацікавленість інших учасників, то ми готові проводити такий турнір і надалі з більшою кількістю команд.
Поїздка нашої команди стала можливою завдяки Полтавській обласній раді та особисто її голові Івану Момоту. Наша збірна виступала у новенькій зелено-білій формі, придбаній завдяки сприянню начальника управління з питань фізичної культури і спорту облдержадміністрації ­Віктора Пожечевського.
 На парад учасників наша команда вийшла з прапором Полтавщини і символікою газети “Зоря Полтавщини”. З ініціативи головного редактора “Зорі Полтавщини”, голови обласної організації Національної спілки журналістів України Григорія Гриня всім командам-учасницям вручили полтавські сувеніри – розписні дерев’яні вази, надані Полтавським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, і вимпели газети.
У результаті жереба в першому півфіналі команда Полтавської області зустрілася з колегами з Дніпропетровщини й не залишила їм жодних шансів – 11:1.
Другий півфінал видався більш драматичним. У першому таймі бєлгородці тричі вели в рахунку, але господарі – харків’яни – двічі вирівнювали його. Остаточний рахунок – 6:3 на користь росіян.
Отже, доля почесного трофею мала вирішуватися у міжнародному фіналі. Зі стартових хвилин полтавці забили бєлгородцям два “сухих” м’ячі й, як потім зізнавалися гравці, у своєму успіхові вже не сумнівалися. Фінальний свисток зафіксував перемогу “Полтавщини” із більш ніж переконливим рахунком – 19:4. Надійно захищав ворота нашої збірної Андрій Іванов. Його гра сподобалася численним уболівальникам.
У боротьбі за третє місце, за рахун­ку 4:4, харків’янам за 10 секунд до завершення поєдинку вдалося забити у ворота дніпропетровців вирішальний м’яч, що приніс їм бронзові нагороди.
Найкращим гравцем турніру, який забив у ворота суперників більше десяти голів, став кременчужанин Василь Криворучко. Після фіналу форвард нашої збірної поділився враженнями:
– Головна складова нашого ус­піху в тому, що у нас зіграна команда. Ми грали із задоволенням. Тому все склалося якнайкраще.
– Ми були налаштовані на перемогу, тому й перемогли, – переконаний капітан полтавської команди Василь Неїжмак.
Високий клас полтавської команди, дружню атмосферу турніру відзначали й інші фіналісти – гості з Росії:
– У гостях приємно взяти “сріб­ло”, – відзначає секретар Спілки журналістів Бєлгородської області Юрій Гусаков. – Команда у нас молода, вперше цим складом виступаємо на таких змаганнях. Ми старалися поєднати молодість і досвід, пограти на дозвіллі у футбол. У полтавців чисельніший склад гравців, більше проводилося замін. І видно, що команда зіграніша. А ми ще тільки починаємо, сподіваємося в подальшому теж стати переможцями. Враження від турніру найкращі, нам приємно перебувати на братській землі.
– Ми дуже раді, що по сусідству, в Україні, в Харкові, проводиться такий турнір, що живі традиції журналістського братства, у тому числі на футбольному полі, – говорить начальник аналітичного відділу холдингу “Бєлгород-медіа” Андрій Юдін. – Є можливість активно відпочити, тримати журналістів у гарній формі – й фізичній, і моральній.
Головний суддя змагань, суддя національної категорії Павло Сагаян переконаний, що представницьке зібрання гостей із кількох областей говорить про те, що такі турніри стали традиційними і популярними, адже люди збираються не лише для того, щоб визначити кращих у грі, а й щоб поспілкуватися:
– Матчі проходять у дружній атмосфері, немає ніякої упередженості, ніяких образ. Всі – як єдина дружна сім’я, можна сказати: журналісти всіх країн, єднайтеся! Представники Полтавщини – дуже “командна” команда. Тож не все сьогодні вирішують зірки, а вирішує колективна, дружна гра. Думаю, наступного року команд-учасниць буде більше.
Збірна команда Полтавщини виступала на турнірі в такому складі: граючий тренер Андрій Гончаренко (“Зоря Полтавщини”), Василь Неїжмак (“Україна молода”), Василь Криворучко (“Кременчуцький телеграфъ”), Володимир Хоміч (“Полтавщина Спорт”), Роман Гришин (“Досьє-02”), Андрій Іванов (“Коло”), Володимир Сулименко (“Полтавський вісник”), Михайло Гелета (видавництво ­“АСМІ”), Максим Яров (ОДТРК “Лтава”).
– Це – престиж всієї Полтавщини, це – успіх полтавських журналістів, і приємно, що Кубок їде до Полтави, – не приховує гордості за колег, рідний край Григорій Гринь. – Вважаю, що подібний турнір має обов’язково проводитися і в Полтаві. Обласна організація НСЖУ, газета “Зоря Полтавщини”, телерадіокомпанія “Лтава” готові організувати і провести його вже у цьому році, до Дня виз­волення Полтавщини – 23 вересня.