Мій друг Боня
У цій школі я навчаюся уже 8 років і тому вважаю її своєю рідною домівкою, яку не проміняю на іншу. Я дуже люблю робити добрі справи: допомагати стареньким людям, батькам, доглядати за різними тваринками. Вважаю, що в кожної людини є добрі вчинки. От і я напишу про свої. Кожного ранку моє найулюбленіше заняття – це допомога по дому, по господарству. Я дуже люблю свою маму і піклуюся про неї, як можу.
Розповім ще про бідолашну собачку. Був холодний, сірий день, я ішла з магазину додому і побачила біля дерева маленьку собачку. Підійшла до неї, взяла на руки і зігріла. Я назвала цуценятко Бонею. Тепер воно живе у нас вдома.
Добро – це стежка до країни, в якій немає зла, там живуть тільки добрі, щасливі й доброзичливі люди. Тому я вважаю, що без добра навіть і світ не милий. Я дуже люблю робити добрі справи.
Наша годувальниця
Я живу в селі. Родина у нас велика: мама, бабуся, дідусь, я та братик В’ячеслав.
Я допомагаю дідусеві по господарству. Найбільше люблю доглядати корівку. Її звати Ласунка. Даю їй води та сіна, кришу буряк, підчищаю у хліву. А влітку ми з дідусем виганяємо Ласунку пасти. Для неї я кошу траву. Недавно вона народила теличку. Назвали ми її Берізка. Я напував Берізку Ласунчиним молочком. Мені дуже подобається турбуватися про тварин. Я знаю, що вони мені за це вдячні.
Володимир МОСКАЛЕНКО, 5-й клас Млинівської ЗОШ Лохвицького району.
Зігріє, як сонечко
Добро можна порівняти із сонцем. Воно таке ж велике, привітне й тепле. Його промінці зігрівають все живе навкруги, і від цього тепла хочеться жити й рости. Коли сонечко зникає, ховається за хмари, нам всім стає холодно і сумно. Так і з добром. Коли людина черствіє і не робить добрих справ, довкола неї стає холодно і сумно.
Так мало зусиль треба для того, щоб стати добрим. Просто посміхнись навколишнім, побажай їм “Доброго дня!” і ти побачиш, як їх зігріють твої слова. Не залишайся байдужим до чужого горя, не пройди повз, допоможи, чим можеш, – і ти відчуєш сам, як приємно робити комусь добро.
Хоч я ще маленький хлопчик, та вже можу робити свої добрі справи: допомагати батькам по господарству, допомогти другу виконати домашнє завдання, поступитися місцем похилій людині в громадському транспорті, нагодувати голодну пташку взимку. Всі ці маленькі добрі справи, як промінчики сонечка, гріють усіх людей, які мене оточують. Кожна людина може стати сонцем добра, треба лише захотіти і почати робити спочатку маленькі, а згодом і великі добрі справи. Давайте всі будемо дарувати один одному лише добро! Нехай сонечко нашої доброти ніколи не зникає на небосхилі нашого життя!
Олександр МОСКАЛЬОВ, 4-Б клас ЗОШ №16
м. Кременчука.