– Вікторе Вікторовичу, як завершився перший квартал поточного року?

– Як і очікувалося, усі планові показники вдалося виконати. Виробництво окатків знаходиться на рівні аналогічного періоду минулого року. А обсяги вскришних робіт істотно зросли – на 600 тис. кубічних метрів. Це завдяки інтенсивному технічному переозброєнню, розпочатому останніми роками. Триває воно й нині – ми придбали великовантажні автомобілі «Катерпілар», бурові верстати, новий екскаватор. І зупинятися на цьому не будемо. Автомобільний парк до кінця поточного року поповнимо ще 12 ваговиками «Катерпілар», 4 буровими верстатами американського виробництва. Зараз починаємо реалізовувати технічну програму, пов’язану з реконструкцією третьої секції збагачувальної фабрики, яка дасть змогу збільшити її продуктивність.

Середня зарплата, за підсумками             І кварталу, становить у нас 4570 грн і є найвищою в галузі. Кількість працюючих не зменшилася – у різних підрозділах трудяться понад 8 тисяч осіб. Є ще одна гарна новина: компанія «Ferrexpo», до складу якої входить Полтавський ГЗК, випустила облігації на суму 500 млн доларів, що були успішно розміщені під хороші відсотки. Ці кошти спрямовано не тільки на розвиток комбінату, а й на будівництво Єристівського та Біланівського кар’єрів. Почнеться більш інтенсивне їх освоєння. Відбудеться і модернізація виробництва окатків, збільшення обсягів вскриші.

– Інтенсифікація виробництва погіршує екологічний стан навколишнього середовища…

– Про екологію дбаємо. І значну увагу приділяємо підтриманню необхідного рівня її безпеки. Зараз на комбінаті реконструюють електрофільтри у цеху виробництва окатків. Погіршення їх роботи несе загрозу екології, тому наші фахівці ретельно за цим стежать.

 Працюємо також над тим, щоб ПГЗК відповідав світовим стандартам у сфері охорони праці. Й це стосується не тільки придбання нової техніки, реконструкції. Важливо змінити свідомість самих працюючих. На жаль, досить багато людей до власного здоров’я ставляться безвідповідально, нехтують елементарними правилами безпеки. Побутовий травматизм – тому свідчення. Ми намагаємося прийти до усвідомленого сприйняття правил безпеки. Виробничих травм не повинно бути, а смерть на виробництві – це взагалі аномалія.

– Керівники деяких промислових підприємств скаржаться на низький рівень підготовки молодих кадрів, при цьому не допомагають вищим навчальним закладам у такій підготовці. Якою є Ваша позиція?

– На комбінаті існує багаторівнева система підготовки кадрів. Починаємо працювати з учнями 3–5-х класів, як правило, дітьми наших працівників, щоб вони продовжували їхню справу. Перше знайомство з виробництвом починається з відвідування музею ПГЗК, де є фотографії батьків, дідусів, де зібрані всі матеріали про будівництво комбінату. Потім, уже старшокласниками, діти відвідують цехи, кар’єр. Серед випускників обов’язково ведеться робота з роз’яснення необхідності навчання у ВНЗ, набуття гірничих та інженерних спеціальностей. Щороку навчатися за кошти ПГЗК мають можливість 30–40 бажаючих. Перевагу надаємо тим, хто вже працює на комбінаті після ліцею чи технікуму.

Така кадрова політика забезпечує постійний приплив молодих кваліфікованих працівників, дає змогу уникнути вікового дисбалансу працівників. Ротація має бути послідовною.

– На комбінаті багато уваги приділяють науково-технічному прогресу. А чи присутня тут наука як галузь?

– Без конкретних розробок науковців не обійтися, тому в кошторисі витрат госпдоговірна тематика є обов’язковою. Щороку на науково-дослідницькі роботи й дослідно-конструкторські розробки виділяємо до півмільйона гривень. Досить тісно співпрацюємо з науковцями Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського, Національного гірничого університету Дніпропетровська. Маємо непогані результати. Щороку близько 15 млн грн економічного ефекту дає впровадження власних раціоналізаторських пропозицій. Автори отримують грошову винагороду, а самі винаходи згідно з колективним договором стають корпоративною власністю комбінату.

– Полтавський ГЗК завжди був соціально орієнтованим підприємством. Фінансову допомогу надавав як Комсомольську, так і Кременчуцькому району. А як нині?

– Маємо статус бюджетоутворюючого підприємства Комсомольська. Звісно, й допомога йому є досить суттєвою. У І кварталі загальна сума платежів місту й різним організаціям склала більш ніж 5 млн грн. Найбільше фінансування (1,7 млн грн) отримав Палац культури та творчості, який залишається під постійною опікою ГЗК. Зараз там розпочато внутрішню реконструкцію із заміною сцени, системи опалення, заплановано придбання нових костюмів для артистів. До Дня металурга весь цей комплекс заходів мають виконати.

Суттєву допомогу надаємо закладам освіти. Наприклад, у школі № 1 повністю відремонтовано кабінет фізики на суму 150 тис. грн і на 100 тис. грн закуплено нового обладнання. Для нас такий вибір досить принциповий, адже фізика – матір інженерних наук, і для нас важливо, щоб діти вивчали цей предмет ґрунтовно. У галузі медицини допомогу отримують не тільки лікувальні заклади, а й працівники комбінату та мешканці міста, які потребують термінових операцій. Ми розуміємо, як важко зараз зібрати подібні кошти. З початку року на такі заходи вже виділили 500 тис. грн.

Співпрацю з Кременчуцьким районом нині перенесено на Єристівський кар’єр, який знаходиться на його землях. Коли кар’єр був у складі ПГЗК, ми несли відповідальність за всі підписані угоди. Тепер це самостійне підприємство, яке входить до складу «Ferrexpo». Утім, ПГЗК не відмовився від допомоги Келебердянській і Салівській сільським радам, які межують із Комсомольськом. Щомісяця перераховуємо їм певні кошти на соціальні потреби: прибирання сміття, освітлення території, благоустрій. Досить плідно працюємо і з Дмитрівською сільською радою міста Комсомольська.