Всенічне богослужіння відбулося у Свято-Успенському кафедральному соборі, а у суботу вранці багато полтавців уже зустрічали Святійшого Патріарха на порозі цього храму. Діти піднесли йому хліб-сіль, читали вірші. Освячення собору та Божественна літургія стали кульмінацією усіх урочистостей упродовж двох днів архіпастирського візиту. Святійший Патріарх Філарет розпочав освячення із головного престолу собору, а далі, освячуючи храм, щедро окропив і його парфіян та гостей, які розчулено, а багато хто зі сльозами на очах, молитвенно підспівували півчій і священству. Пройшли хресний хід та освячення зовнішньої частини храму, затим тривала Божественна літургія, висвячення одного зі священиків у диякони, причастя духовенства та вірян, проповідь Патріарха, вручення нагород.

– У дні, коли ми продовжуємо святкувати Воскресіння Ісуса Христа, ми нарешті освятили собор на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Сама подія Воскресіння Ісуса Христа охоплює все наше життя: від народження до смерті, й – до вічного життя. Ми пережили Голгофу, коли безбожники зруйнували десятки тисяч храмів, знищили майже все духовенство, віра була потоптана, принижена, і над нами сміялися, питали: де ваш Бог? Немає його! Так само сміялися і над Господом Ісусом Христом, коли він був розіп’ятий на хресті, і Йому казали: коли Ти Син Божий, то зійди з хреста! Те саме було у 1930-ті, у 1960-ті роки – одне й те ж, бо зло, гріх завжди ті самі, й у далекі часи, і в наші дні. Але безбожники – і тоді, й тепер – осоромлені. Храм зруйнували – а він нині воскрес! Бог завжди перемагає. Правда перемагає, – так почав своє мудре слово Святійший Патріарх.

Він зазначив, що така доля християнина – він мусить у земному житті мужньо боротися зі злом, із гріхом (і в першу чергу – в собі, пам’ятаючи про те, що правда завжди переможе). І наголосив:

– Храм відбудовано не для того, щоб він прикрашав місто, і не для того, щоб відновити архітектурну пам’ятку, а щоб утверджувати в наших душах, у наших серцях віру, відроджувати душу, щоб вона була доброю, праведною, справедливою. Для цього й існує храм, і в нього треба ходити, бо тут діє благодать Святого Духа – невидимого, але – видима: коли ми чинимо добрі справи, вона нам допомагає…

– Ми, дорогі брати і сестри, повинні дякувати Богу, що нині маємо свободу будувати й відвідувати храми, читати Біблію, духовну літературу рідною мовою, – зазначив Святійший Патріарх Філарет. – А щоб нам досягти єдності, треба любити один одного, бо тільки любов об’єднує людей. А любов буде, якщо буде віра, якщо ми житимемо так, як нас учив Христос, як вчить церква. Радіймо, що ми – християни, що маємо віру, що з нами Бог!

По завершенні служби Святійший Філарет вручив церковні нагороди представникам влади, будівельникам, спонсорам, які у різний час брали участь у відновленні собору (перший камінь на місці його відбудови заклали 25 вересня 1999 року, а розпочали будівництво у 2000-му). Зокрема нагороджено настоятеля собору протоієрея Миколая Храпача, гендиректора ВАТ “Полтаватрансбуд” Олексія Ландаря, Валерія та Валентину Асадчевих, багатьох інших полтавців, чиїми стараннями і трудами відроджено храм. Посмертно відзначено церковним орденом багаторічного міського голову Полтави Анатолія Кукобу.

Святкове дійство у храмі тривало майже чотири години і завершилося святковим пригощанням – пшоняною кашею частували прямо на вулиці біля собору.

Під час зустрічі з громадськістю міста Святійший Патріарх відповів на численні запитання полтавців, зазначивши, що він щороку відвідує 10–12 єпархій Української Православної Церкви Київського патріархату, його радує те, що відкриваються нові церкви Української Православної Церкви, незалежно від того, Київського чи Московського патріархатів, бо це – українські храми на українській землі. І вірить у те, що прийде час, коли в нашій незалежній державі буде єдина помісна автокефальна церква, як і в кожній країні. Бо церква – то душа держави, держава ж не може існувати без духовної основи. А якщо буде держава – буде й церква. Він повідомив, що УПЦ КП має сьогодні більше чотирьох із половиною тисяч парафій, 35 єпархій (30 – в Україні, і

5 – за її межами), 40 архієреїв, чотири вищих навчальних заклади, дві духовні семінарії, близько трьох із половиною тисяч священиків і – як свідчать соцопитування – 14,5 мільйона віруючих (за їхньою кількістю УПЦ КП є найбільшою церквою в Україні). Щороку їх кількість зростає – лише впродовж останнього року КП виріс на 500 парафій. До всього, Святійший Філарет відзначив, що нині уже немає такої гострої відкритої міжконфесійної ворожнечі, як це було років

5–10 тому, і це вселяє віру в те, що церква обов’язково у свій час стане єдиною, як і держава, що тільки зміцнить її підвалини.