– На жаль, ми вже не можемо повернути до життя безневинно загиблих, репресованих, але приходити на такі священні місця для того, щоб вклонитися їх світлій пам’яті, ми повинні завжди, – зазначив голова облдержадміністрації Олександр Удовіченко. – Ми маємо робити все для того, щоб про цю сторінку нашої історії знали молодь, прийдешні покоління. І будувати нову Україну на засадах демократії та свободи, будувати державу, в якій би люди жили заможно і щасливо. Щоб подібне ніколи не повторилося в майбутньому.

У 1937–1938 роках політичні репресії тоталітарного режиму проти власного народу набрали страшних обертів. Жахлива статистика геноциду, який поставив за мету знищити українців як націю, вражає. Напевно, немає такої родини, яку б оминула “радянська політична машина”. Іще й донині навколо меморіалу “Хрест скорботи”, встановленого на місці перепоховання невинно убієнних полтавців, продовжують з’являтися невеличкі дерев’яні та металеві хрести з пам’ятними написами. Їх встановлюють родичі репресованих.

Учасники жалобного мітингу вшанували безневинно розстріляних хвилиною мовчання, поклали квіти до меморіалу. На згадку про тих, кого тоталітарний режим називав “ворогами народу” і які насправді мислили як вільні люди, не бажаючи бути “сліпими” виконавцями партійних рішень, вони запалили поминальні свічки. Панахиду за безвинно втраченими душами жертв політичних репресій відслужив отець Михаїл.

У День пам’яті жертв політичних репресій на будинках і спорудах державних органів влади, підприємств та установ було приспущено Державні прапори України, обмежено проведення розважальних заходів та спортивних змагань.