Аграрний фонд України завершив проведення першого етапу форвардних закупівель зерна, уклавши 955 форвардних контрактів, згідно з якими до інтервенційного фонду буде мобілізовано близько 800 тисяч тонн збіжжя.
Ситуація з наявністю борошна в різних областях нашої держави досить не однорідна. Для того, щоб утримати ціни на хліб на нинішньому рівні, Аграрний фонд продовжує інтервенції борошна в регіони, однак далеко не в усіх областях проводять моніторинг ситуації з тим, щоб своєчасно подати заявку до інтервенційного фонду, йшлося на нараді. Днями Аграрний фонд розпочав й інтервенції цукру на споживчий ринок областей. Також розпочато тендерні закупівлі вершкового масла та сухого молока до Аграрного фонду, які поки що проходять досить мляво, хоча ціни на цю продукцію доволі прийнятні. Так, вартість тонни масла становитиме 42 тисячі гривень, сухого молока – 35 тисяч гривень.
Про ситуацію в регіонах доповідали керівники областей.
* * *
За словами заступника голови облдержадміністрації Володимира Замикули, весняна посівна кампанія на Полтавщині практично завершена. Нині ж основне – догляд за посівами, заготівля кормів для худоби та підготовка до збирання ранніх зернових.
За даними головного управління агропромислового розвитку ОДА, станом на 16 травня в агроформуваннях області ярі культури посіяно на площі майже 1 мільйон 180 тисяч гектарів, що становить приблизно 90 відсотків від прогнозу. В структурі посівів понад 204 тисячі гектарів відведено під ранні зернові та зернобобові культури, більше 70 тис. га – під цукрові буряки. Кукурудзу посіяно майже на 380 тис. га, соняшник – на
217 тис. га, сою – на 130 тис. га. У сільгосппідприємствах області продовжують сіяти сою та круп’яні культури – просо (понад 4,0 тис. га) та гречку (близько 7,4 тис. га). Питання необхідності збільшення площ під гречку порушувалося й на селекторній нараді, яку провів голова облдержадміністрації Олександр Удовіченко. Адже згідно з доведеними урядом завданнями Полтавщина має посіяти близько 20 тисяч гектарів цієї культури, тож голова ОДА наголосив на персональній відповідальності керівників районів за виконання цих завдань.