– Михайле Васильовичу, як Ви ставитеся до реформ в освіті? Чи зможе за нинішніх новацій втриматися на плаву університет Кременчука, який знаходиться не в обласному центрі?
– Світовий досвід свідчить: далеко не всі з найпрестижніших університетів знаходяться в столицях чи регіональних центрах. Отже, місцезнаходження ВНЗ жодним чином не впливає на масштаб його діяльності, престиж. Наш університет обслуговує регіон Центрального Придніпров’я, він єдиний класичний університет на теренах не тільки Полтавщини, а й сусідньої Кіровоградської області. За статистикою прийому минулого року, серед зарахованих на навчання абітурієнтів 34% – мешканці Кіровоградської, Черкаської та інших областей, що свідчить про престиж закладу. Тобто  за нинішніх реалій і батьки, й абітурієнти орієнтуються вже не лише на столицю та великі міста. Розуміють: при бажанні вчитися гідну освіту можна здобути значно ближче до рідної домівки.
Щодо змін. Наразі є законопроект стосовно реформування системи вищої освіти. З огляду на його основні положення Кременчуцький університет розвивається у правильному руслі, має всі шанси утриматися в своєму статусі. На моє переконання, пріоритетами реформи мають бути послідовний розвиток ВНЗ, стимулювання викладачів, мотивація студентів і гарантована державна підтримка.
– Чи є правомірною в такому разі рекомендація галузевого міністерства скоротити обсяги держзамовлення на 42 відсотки?
– Ми надіслали до міністерства свої міркування про недоцільність такого скорочення. Основні аргументи – значно краща демографічна ситуація в регіоні, порівняно невелика кількість студентів, котрі навчаються за кошти державного бюджету, в порівнянні з іншими областями України. Наш університет – єдиний державний ВНЗ у 240-тисячному Кременчуці. Минулого року було розподілено лише 531 місце державного замовлення на 25 напрямів підготовки за рівнем бакалавра з денної форми навчання, що становить у середньому 21 місце на кожний напрям, або 17 місць на 10 тисяч мешканців Кременчука. Така ситуація свідчить про суттєве обмеження доступу молоді міста та регіону до безкоштовної освіти. Навіщо ж зменшувати обсяги держзамовлення саме на 42%? Ми пропонуємо виділити університету 500 місць для підготовки бакалаврів за денною формою та 75 – для випускників, які вчилися в університетському коледжі, а також у вищому професійно-технічному училищі №7 і продовжать здобувати фах за скороченим терміном навчання.
– Як змінилися підходи у формуванні держзамовлення?
– Статус класичного університету передбачає відсутність обмежень держзамовлення для будь-яких акредитованих напрямів. Іншими словами, ми маємо отримати держзамовлення на всі напрями, у тому числі й на такі популярні серед молоді, як «Психологія», «Право», «Фінанси та кредит», «Облік і аудит», «Будівництво», «Документознавство» тощо. У регіоні справді є попит на ці напрями, про що свідчать щорічний конкурс під час вступу та наявність у місті ще дев’яти приватних ВНЗ і представництв, які надають такі послуги винятково за кошти фізичних і юридичних осіб.
– Нині найбільш затребувані інженерні спеціальності. Що запропонуєте вступникам?
– Розпочинаємо підготовку фахівців за напрямом «Автоматизація і комп’ютерно-інтегровані технології» зі спеціалізацією в галузі виробництва напівпровідникових матеріалів. Їх потребують конкретні підприємства, які почали займатися виробництвом фотоелементів та елементів сонячних батарей. Україна має відповідні технології, а також значні запаси природного кремнію, необхідного для виробництва полікристалічного та монокристалічного кремнію. Настав час готувати фахівців із нанотехнологій.
Це стало можливим і завдяки залученню до викладання науковців (професорів, доцентів) відповідного профілю. Є сподівання, що держава надасть підтримку при формуванні держзамовлення на цей напрям підготовки.
– Чи можливе об’єднання ВНЗ у Кременчуці?
– Можливе, але за умови об’єднання з нашим університетом. Принаймні класичний університет Кременчука спроможний, зважаючи на рівень акредитації та ліцензовані обсяги, щороку приймати на денну та заочну форми навчання 3600 студентів за рівнем бакалавра, спеціаліста й магістра, займатися підготовкою 75 іноземних студентів і підвищувати кваліфікацію 800 осіб. Ми готові розглядати конструктивні пропозиції, вже маємо певний досвід співпраці як з окремими викладачами, так і з кафедрами в цілому.
– Що б Ви хотіли побажати нинішнім абітурієнтам?
– Викладачі нашого навчального закладу активно використовують новітні освітні технології. Ми шукаємо талановиту молодь, здатну неординарно мислити, приймати власні рішення. Завтрашній день нашого університету – саме з такими студентами.
Тож зичу всім абітурієнтам успішного складання іспитів і запрошую на навчання до Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського.