Озимі культури (понад 850 га пшениці й 200 га ріпака), за словами депутата районної ради, голови ради сільгосптоваровиробників Полтавського району, директора СТОВ ім. Калашника Івана Степаненка, перезимували добре, до того ж їх уже підживили аміачною селітрою із розрахунку близько 50 кілограмів на гектар діючої речовини. Посіви ячменю підживлюватимуть у фазі кущення. Окрім мінеральних, поля сільгосппідприємства отримують ще й органічні добрива, адже господарство утримує велику рогату худобу (понад 1500 голів) і свинопоголів’я (понад 1700 голів).
СТОВ імені Калашника господарює самостійно, обробляючи землі у Полтавському та Решетилівському районах. Працює із прибутками. Зароблені кошти тут використовують економно, рахуючи кожну копійку, хоча на потрібні справи не економлять. Скажімо, торік придбали чимало техніки, купили 4 трактори, зернозбиральний комбайн, сівалку, два розкидачі міндобрив. Що ж до посівного матеріалу,  то використовують лише високорепродуктивний. У господарстві щорічно ведеться сортооновлення. Цього року, наприклад, на насіннєвих ділянках посіяли три сорти ячменю (еліта) – Парнас, Сонцедар і Командор – та два сорти (еліта) пшениці – Левада й Диканька. Віддають перевагу районованим сортам ранніх зернових культур, виведеним селекціонерами Полтавської державної аграрної академії. Адже, як наголосив головний агроном господарства Микола Курінний, вони зимостійкі, мають високий вміст білка та клейковини. Гібриди кукурудзи застосовують тільки першого покоління. Те ж саме можна сказати й про решту посівного фонду, адже у СТОВ імені Калашника добре засвоїли  просту  хліборобську істину: що посієш – те й пожнеш. А від цього залежать як достаток кожного працівника агроформування, так і стабільна робота сільгосптовариства.
aДиректор СТОВ ім. Калашника Іван Степаненко.
aМеханізатори Олександр Туз, Олександр Дорошенко, головний агроном Микола Курінний.