Незважаючи на його поважні роки, краще, ніж Іван Денисович, ніхто в окрузі не змеле муку. З ним я познайомилася під час відрядження до Зіньківського району. А хіба можливо забути зустріч із Василем Онуфрійовичем Омеляненком – заслуженим майстром народної творчості України, лауреатом Національної премії імені Тараса Шевченка? До речі, він – один із трьох українських гончарів, хто був удостоєний цього високого звання. У його хаті – водночас і майстерні – так свіжо пахне глиною, з якої вмілі руки опішнянського умільця дають життя неповторним витворам мистецтва… І таких зустрічей-знайомств у мене було чимало, а скільки їх попереду… Бо ж полтавська земля – особлива. Який різнобарвний вінок народних традицій та звичаїв передає вона з покоління в покоління, скільком видатним постатям дала життя! Тож і мандрую містами й селами, відвідую музеї та бібліотеки, аби краще знати свою малу батьківщину. А всім побаченим і почутим ділюся зі слухачами у програмі “Полтавська паралель”. Разом із творчою командою, з якою працюю над її створенням, усі випуски архівуємо (їх вже більше 150). Впевнені, що ці матеріали і нашим сучасникам, і нашим наступникам стануть у нагоді.
Була я колись у такому місці, звідки пролягли далекі й близькі дороги Олеся Гончара. Це – село Суха, що в Кобеляцькому районі. Немов бачу ту білосніжну мазанку під солом’яною стріхою і вулицю, якою до рідної хати ходив малий Сашко. Нині тут – літературно-меморіальний музей-садиба патріарха української літератури другої половини ХХ століття Олеся Терентійовича Гончара. Скільки у мене вражень залишилось!
Щоправда, без них не проходить жодна підготовка програми. Писала колись про Більське городище – пам’ятку археології національного значення. Що не факт – то прадавня історія. Зокрема, Більське городище скіфського часу є найбільшим укріпленим поселенням Європи доби раннього залізного віку 7–3 століть до нашої ери. Займає воно близько 4 тисяч гектарів! А ще на території цього історико-культурного заповідника росте дуб Григорія Сковороди. За переказами, саме під цим велетнем наш земляк-філософ писав свої нотатки.
З величезним задоволенням побувала і в музеї дальньої авіації, що в Полтаві. Колекція літаків тут унікальна. Наприклад, ТУ-160, ТУ-95МС, окрім Полтави, немає в жодному музеї світу! Взагалі Полтавський військовий аеродром колись був гордістю радянської дальньої авіації. Існував він іще з 1920-х років. Тут діяли вищі штурманські курси, їх очолював відомий полярний льотчик, один із перших Героїв Радянського Союзу Сигізмунд Леваневський. У 1943–1944 рр. у ході знаменитої операції “Френтік” із полтавського аеродрому союзницька авіація здійснювала бомбардування Німеччини…
Взагалі, якщо говорити про небо і ще вище – про космос, то з Полтавщиною пов’язана плеяда славних імен льотчиків-космонавтів. Згадаймо Павла Поповича. Людина-легенда, перший українець у космосі. Це з його вуст за межею неба пролунала українська народна пісня “Дивлюсь я на небо”. Павло Романович – почесний громадянин Полтави. Його завжди радо зустрічали на полтавській землі. Він бував на підприємствах, виступав у школах.
Серед тих, хто стер межу між землею і небом, – наш земляк Георгій Тимофійович Береговий. Його мала батьківщина – село Федорівка Карлівського району. Цього року минає 90 років із дня його народження.
Кременчуцька школа початкової льотної підготовки стала першою сходинкою до зоряних висот для Олексія Леонова. Тут, у місті на Дніпрі, він зустрів свою долю – майбутню дружину Світлану. Олексій Архипович першим вийшов у відкритий космос. Він – серед найвідоміших людей планети, почесний громадянин 30 міст світу, у тому числі й Кременчука.
А чи знаєте ви, що саме у Полтавській гравіметричній обсерваторії знаходиться другий у світі радіотелескоп “Уран-2”? А що таке “зелений острів на півдні Лісостепу”? Так називають Устимівський дендропарк, що у Глобинському районі, унікальний зразок садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.
А скільки ще секретів таїть наш рідний край, скільки ще дивних, приголомшуючих відкриттів чекає на допитливих, небайдужих людей?! Призабуті імена і факти; події, які у свій час вплинули на розвиток науки, мистецтва, літератури; людські долі, які через роки й десятиліття хвилюють наших сучасників… Про все це – у наших радіопередачах. Отож дізнавайтеся більше про рідний край у програмі “Полтавська паралель”, що виходить в ефір на рідному радіо “Ваша хвиля”. Щосуботи о 18.15 та щонеділі об 11.15 на частоті 101,8 (Полтава) та 106,3 FМ (область).
Паралель – «Полтавська»
Опубліковано: 6 Квітня 2011