Цінові парадокси
Найбільше вражає покупців стрімке подорожчання гречаної крупи. Якщо на початку січня поточного року цей популярний продукт коштував у магазинах і на ринках 12 – 13 гривень за кілограм, наприкінці січня – 17 – 18, то в середині лютого ціна кілограма гречки перевищила 20 гривень. І навіть за такою ціною не всюди вона є у продажу. Це при тому, що гречку вирощують на вітчизняних, зокрема й полтавських, полях. Привізний рис, до слова, – вдвічі дешевший, і вибір його – значно ширший. Покупці, очевидно, налякані перспективою ще більшого здорожчання, розбирають гречку і фасовану, й на вагу. В свою чергу ажіотажний попит певною мірою провокує ще більше зростання ціни. Беруть по 20 гривень – братимуть і по 23!.. Експерти прогнозують, що ціна на гречку “зупиниться” на рівні 25 гривень, бо дорожчу просто перестануть масово купувати.
Про стабілізацію ціни на гречану крупу говорять нині на всіх рівнях. Одним із стабілізуючих заходів має стати закупівля Аграрним фондом дефіцитного продукту у виробників із таким розрахунком, щоб на переробці гречка коштувала 11,60 грн, а в торгових мережах – 13,99 грн. Щоправда, голова обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Володимир Оніщенко висловив сумнів, що в магазинах з’явиться така дешева крупа. Водночас представники влади побоюються, щоб гречка зовсім не зникла з полиць і прилавків, що, власне, почасти й відбувається.
Підприємці не викладають на прилавки крупи, боячись, щоб їх не змусили штучно занижувати ціни. Зокрема, довелося почути такі думки власників торгових точок, які реалізують крупи: мовляв, брали гречку в оптовиків дорого, по 18 гривень за кіло, і продавати собі на збиток не будемо. “Знаємо ваші збитки”, – обурюються покупці. Й усі вичікують: продавці – що можна буде виставити товар ще дорожче, покупці – коли подешевшає…
“Рятівним кругом” у цій ситуації Уряд обрав імпортування: дано доручення скасувати ввізне мито на гречку до 1 листопада ц.р. Ще раніше повідомлялося про наміри Уряду завезти в Україну 20 тисяч тонн дешевої гречки з Китаю, що має стабілізувати ціну на вітчизняному ринку. Що цікаво, самі китайці не споживають гречку – вирощують на продаж для таких країн, як наша. А ми, виробляючи цю крупу, не можемо встановити доступну ціну…
“Золотий” борщ
Але чи варто панікувати? Зрештою, не лише гречку їдять люди – є не менш смачні й поживні, але значно дешевші крупи: пшенична, ячна, манна, кукурудзяна, рис… Втім, хвиля подорожчання не оминула й інші продукти. Так, подорожчало й пшоно – замість звичних 4 гривень з копійками (на такому рівні ціна трималася досить довго) ціна кілограма цієї крупи “підросла” спочатку до 5 – 6, потім – до 8 – 10 гривень.
Невдоволення господинь викликало і здорожчання капусти – якщо зовсім недавно цей другий після картоплі за популярністю у народі овоч можна було купити по 4,5 – 5 гривень за кілограм, то зараз готуйте 7 – 9 гривень. Цибулю важко знайти дешевше за 6,50 грн, картоплю – 7 – 8, яблука – 7 – 10 гривень за кілограм. Літрова пляшка олії нині коштує 14 – 18 гривень. Якщо врахувати ціни на томатну пасту, квасолю, зелень, часник, то каструля борщу виходить “золотою”. Експерти ще на початку року прогнозували зростання ціни на всі “борщові” овочі й яблука.
Ціновий удар пом’якшують виробники
Тому продовольча безпека нині – в центрі уваги влади та ЗМІ. Ситуацію – скільки чого купуємо і за якою ціною – прискіпливо аналізують. За даними, наведеними начальником управління з питань розвитку споживчого ринку, сфери побутових послуг та підприємництва облдержадміністрації Михайлом Бугрієм, у 2010 році загальні обсяги продажу споживчих товарів у області становили 14,5 мільярда гривень, або 8150 гривень на одного жителя. Завдяки тому, що впродовж 2010 року в містах і районах Полтавщини було організовано ярмарки товаровиробників, споживачі придбали 7,5 тисячі тонн продуктів харчування місцевого виробництва за доступними цінами, а товаровиробники реалізували власної сільськогосподарської продукції на півтора мільярда гривень. Ефект від впровадження ярмаркових заходів у цілому – збільшення товарообігу на 150 мільйонів гривень.
Беззаперечний факт: агропромисловий комплекс області створює належну відповідну базу й сприяє стабільності розвитку споживчого ринку. Приріст виробництва продуктів харчування на Полтавщині у минулому році становив 103,3 відсотка. Передусім – за рахунок збільшення виробництва свіжого м’яса, ковбасних виробів, вершкового масла. Водночас спостерігалося зниження виробництва молока на 6,4 відсотка, борошна – на 5 відсотків, хлібобулочних виробів – на 10 відсотків, цукру – майже на тридцять відсотків. І все ж область забезпечує себе майже усім необхідним. Саме доступністю для споживачів продуктів від товаровиробників було пом’якшено цінові удари. Минулого року інфляція в області становила 8,4 відсотка, в державі – 10,6 відсотка.
На сьогодні найбільш відчутною є проблема зростання роздрібних цін на соціально значущі товари, відзначають фахівці. З початку року середні рівні роздрібних цін зросли на підприємствах торгівлі: на макаронні вироби – на 1 відсоток, манну крупу – на 2,7 відсотка, олію – до 5 відсотків, цукор – до 2 відсотків; на ринках: на картоплю, буряк, цибулю – до 5 відсотків, капусту – до 20 відсотків. Одночасно відбулося зниження цін на м’ясо птиці, курячі яйця, рис та деякі інші продукти.
За словами Михайла Бугрія, проблема стабілізації цін у регіоні вирішується кількома шляхами – регулюванням цін, використанням наявних регіональних ресурсів зерна, подальшим проведенням ярмарків вихідного дня у містах, відкриттям мереж соціальних магазинів (так, у Кременчуці вже діють кілька магазинів із “соціальними полицями” для ветеранів Великої Вітчизняної війни), створенням торговельних мереж місцевих товаровиробників (як приклад – магазини “Рідне село” агрофірми “Маяк” Котелевського району в Полтаві).
Тож, за даними Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області, середній рівень цін по області за 15-ма позиціями товарів з 18-ти, що підлягають регулюванню, нижчий, ніж у середньому по країні. А на три позиції – гречку, яйця і білий хліб – ціни трохи перевищують середньоукраїнські показники.
Споживчий кошик повнішатиме
Між тим, є ще одна новина, з розряду приємніших, що стосується споживчого ринку, а отже, кожного з нас. У нинішньому році влада обіцяє переглянути споживчий кошик.
Споживчий кошик – це науково обгрунтований і збалансований набір товарів і послуг, необхідних для задоволення першочергових потреб людини. Без такого мінімального набору людині просто не прожити. Виходячи з цього, розраховуються прожитковий мінімум, мінімальні зарплати і пенсії, які не можуть бути меншими від вартості кошика. Принаймні теоретично. Законом передбачено, що такий обов’язковий набір має переглядатися кожні 5 років. Але востаннє в Україні його затверджували в квітні 2000 року. Нинішній список не враховує навіть мінімальних потреб людей. Загалом споживчий кошик українського громадянина містить понад 250 товарів і послуг. Для порівняння: у Великій Британії – 350 позицій, у Німеччині – 475.
Нині діючі нормативи пропонують співвітчизникам мати скромні апетити. Зокрема, денне меню включає 106 г хліба, половинку курячого яйця, 250 г картоплі, 25 г ковбаси, 5,5 г сала, 6 г гречки, півтори склянки молока. Працездатні громадяни можуть додати ще 10 г твердого сиру в день. Середньостатистичній жінц
і кошик “дозволяє” купувати спідницю один раз у 5 років, пальто – раз у 8 років. Родині виділено три ковдри на 10 років, три подушки – на 15. З медпрепаратів передбачені йод, зеленка, анальгін, аспірин, валеріана, вітаміни і дитячий крем. Перукарню, згідно з нині діючими споживчими нормами, людина відвідує чотири рази на рік, лазню – один раз. Косметика, сауна, оздоровлення не передбачені, мобільний зв’язок – теж.
У нинішньому році перелік товарів першої необхідності вирішили переглянути. Зокрема, до кошика додали чай і каву, термометр і лейкопластир, збільшили норми споживання м’яса й риби. Зокрема, збільшені норми для дітей. Якщо в кошику-2000 малюкам віком до шести років належало спожити впродовж року 11,7 кг яловичини, баранини, телятини, а від 6 до 18 років — 18,3 кг, то у найближчу п’ятирічку дітям можна буде розраховувати на 12,9 і 20 кг м’яса відповідно.
Новий законопроект щодо споживчого кошика планують розглянути на найближчих сесійних засіданнях Верховної Ради, а поки що в Мінекономіки підраховують вартість оновленого переліку необхідних товарів і з’ясовують, на скільки треба буде збільшувати мінімальні зарплати і пенсії. Фахівці наголошують, що має бути переглянутий і прожитковий мінімум. Інакше, з огляду на тенденцію зростання цін навіть тільки на продукти харчування, споживчий кошик для чималої кількості мешканців України, принаймні для двох третин пенсіонерів, які отримують мінімальну пенсію, може виявитися недосяжним. Адже нині прожитковий мінімум десь відсотків на 30 “не дотягується” до споживчого кошика.
Найбільше вражає покупців стрімке подорожчання гречаної крупи. Якщо на початку січня поточного року цей популярний продукт коштував у магазинах і на ринках 12 – 13 гривень за кілограм, наприкінці січня – 17 – 18, то в середині лютого ціна кілограма гречки перевищила 20 гривень. І навіть за такою ціною не всюди вона є у продажу. Це при тому, що гречку вирощують на вітчизняних, зокрема й полтавських, полях. Привізний рис, до слова, – вдвічі дешевший, і вибір його – значно ширший. Покупці, очевидно, налякані перспективою ще більшого здорожчання, розбирають гречку і фасовану, й на вагу. В свою чергу ажіотажний попит певною мірою провокує ще більше зростання ціни. Беруть по 20 гривень – братимуть і по 23!.. Експерти прогнозують, що ціна на гречку “зупиниться” на рівні 25 гривень, бо дорожчу просто перестануть масово купувати.
Про стабілізацію ціни на гречану крупу говорять нині на всіх рівнях. Одним із стабілізуючих заходів має стати закупівля Аграрним фондом дефіцитного продукту у виробників із таким розрахунком, щоб на переробці гречка коштувала 11,60 грн, а в торгових мережах – 13,99 грн. Щоправда, голова обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Володимир Оніщенко висловив сумнів, що в магазинах з’явиться така дешева крупа. Водночас представники влади побоюються, щоб гречка зовсім не зникла з полиць і прилавків, що, власне, почасти й відбувається.
Підприємці не викладають на прилавки крупи, боячись, щоб їх не змусили штучно занижувати ціни. Зокрема, довелося почути такі думки власників торгових точок, які реалізують крупи: мовляв, брали гречку в оптовиків дорого, по 18 гривень за кіло, і продавати собі на збиток не будемо. “Знаємо ваші збитки”, – обурюються покупці. Й усі вичікують: продавці – що можна буде виставити товар ще дорожче, покупці – коли подешевшає…
“Рятівним кругом” у цій ситуації Уряд обрав імпортування: дано доручення скасувати ввізне мито на гречку до 1 листопада ц.р. Ще раніше повідомлялося про наміри Уряду завезти в Україну 20 тисяч тонн дешевої гречки з Китаю, що має стабілізувати ціну на вітчизняному ринку. Що цікаво, самі китайці не споживають гречку – вирощують на продаж для таких країн, як наша. А ми, виробляючи цю крупу, не можемо встановити доступну ціну…
“Золотий” борщ
Але чи варто панікувати? Зрештою, не лише гречку їдять люди – є не менш смачні й поживні, але значно дешевші крупи: пшенична, ячна, манна, кукурудзяна, рис… Втім, хвиля подорожчання не оминула й інші продукти. Так, подорожчало й пшоно – замість звичних 4 гривень з копійками (на такому рівні ціна трималася досить довго) ціна кілограма цієї крупи “підросла” спочатку до 5 – 6, потім – до 8 – 10 гривень.
Невдоволення господинь викликало і здорожчання капусти – якщо зовсім недавно цей другий після картоплі за популярністю у народі овоч можна було купити по 4,5 – 5 гривень за кілограм, то зараз готуйте 7 – 9 гривень. Цибулю важко знайти дешевше за 6,50 грн, картоплю – 7 – 8, яблука – 7 – 10 гривень за кілограм. Літрова пляшка олії нині коштує 14 – 18 гривень. Якщо врахувати ціни на томатну пасту, квасолю, зелень, часник, то каструля борщу виходить “золотою”. Експерти ще на початку року прогнозували зростання ціни на всі “борщові” овочі й яблука.
Ціновий удар пом’якшують виробники
Тому продовольча безпека нині – в центрі уваги влади та ЗМІ. Ситуацію – скільки чого купуємо і за якою ціною – прискіпливо аналізують. За даними, наведеними начальником управління з питань розвитку споживчого ринку, сфери побутових послуг та підприємництва облдержадміністрації Михайлом Бугрієм, у 2010 році загальні обсяги продажу споживчих товарів у області становили 14,5 мільярда гривень, або 8150 гривень на одного жителя. Завдяки тому, що впродовж 2010 року в містах і районах Полтавщини було організовано ярмарки товаровиробників, споживачі придбали 7,5 тисячі тонн продуктів харчування місцевого виробництва за доступними цінами, а товаровиробники реалізували власної сільськогосподарської продукції на півтора мільярда гривень. Ефект від впровадження ярмаркових заходів у цілому – збільшення товарообігу на 150 мільйонів гривень.
Беззаперечний факт: агропромисловий комплекс області створює належну відповідну базу й сприяє стабільності розвитку споживчого ринку. Приріст виробництва продуктів харчування на Полтавщині у минулому році становив 103,3 відсотка. Передусім – за рахунок збільшення виробництва свіжого м’яса, ковбасних виробів, вершкового масла. Водночас спостерігалося зниження виробництва молока на 6,4 відсотка, борошна – на 5 відсотків, хлібобулочних виробів – на 10 відсотків, цукру – майже на тридцять відсотків. І все ж область забезпечує себе майже усім необхідним. Саме доступністю для споживачів продуктів від товаровиробників було пом’якшено цінові удари. Минулого року інфляція в області становила 8,4 відсотка, в державі – 10,6 відсотка.
На сьогодні найбільш відчутною є проблема зростання роздрібних цін на соціально значущі товари, відзначають фахівці. З початку року середні рівні роздрібних цін зросли на підприємствах торгівлі: на макаронні вироби – на 1 відсоток, манну крупу – на 2,7 відсотка, олію – до 5 відсотків, цукор – до 2 відсотків; на ринках: на картоплю, буряк, цибулю – до 5 відсотків, капусту – до 20 відсотків. Одночасно відбулося зниження цін на м’ясо птиці, курячі яйця, рис та деякі інші продукти.
За словами Михайла Бугрія, проблема стабілізації цін у регіоні вирішується кількома шляхами – регулюванням цін, використанням наявних регіональних ресурсів зерна, подальшим проведенням ярмарків вихідного дня у містах, відкриттям мереж соціальних магазинів (так, у Кременчуці вже діють кілька магазинів із “соціальними полицями” для ветеранів Великої Вітчизняної війни), створенням торговельних мереж місцевих товаровиробників (як приклад – магазини “Рідне село” агрофірми “Маяк” Котелевського району в Полтаві).
Тож, за даними Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області, середній рівень цін по області за 15-ма позиціями товарів з 18-ти, що підлягають регулюванню, нижчий, ніж у середньому по країні. А на три позиції – гречку, яйця і білий хліб – ціни трохи перевищують середньоукраїнські показники.
Споживчий кошик повнішатиме
Між тим, є ще одна новина, з розряду приємніших, що стосується споживчого ринку, а отже, кожного з нас. У нинішньому році влада обіцяє переглянути споживчий кошик.
Споживчий кошик – це науково обгрунтований і збалансований набір товарів і послуг, необхідних для задоволення першочергових потреб людини. Без такого мінімального набору людині просто не прожити. Виходячи з цього, розраховуються прожитковий мінімум, мінімальні зарплати і пенсії, які не можуть бути меншими від вартості кошика. Принаймні теоретично. Законом передбачено, що такий обов’язковий набір має переглядатися кожні 5 років. Але востаннє в Україні його затверджували в квітні 2000 року. Нинішній список не враховує навіть мінімальних потреб людей. Загалом споживчий кошик українського громадянина містить понад 250 товарів і послуг. Для порівняння: у Великій Британії – 350 позицій, у Німеччині – 475.
Нині діючі нормативи пропонують співвітчизникам мати скромні апетити. Зокрема, денне меню включає 106 г хліба, половинку курячого яйця, 250 г картоплі, 25 г ковбаси, 5,5 г сала, 6 г гречки, півтори склянки молока. Працездатні громадяни можуть додати ще 10 г твердого сиру в день. Середньостатистичній жінц
і кошик “дозволяє” купувати спідницю один раз у 5 років, пальто – раз у 8 років. Родині виділено три ковдри на 10 років, три подушки – на 15. З медпрепаратів передбачені йод, зеленка, анальгін, аспірин, валеріана, вітаміни і дитячий крем. Перукарню, згідно з нині діючими споживчими нормами, людина відвідує чотири рази на рік, лазню – один раз. Косметика, сауна, оздоровлення не передбачені, мобільний зв’язок – теж.
У нинішньому році перелік товарів першої необхідності вирішили переглянути. Зокрема, до кошика додали чай і каву, термометр і лейкопластир, збільшили норми споживання м’яса й риби. Зокрема, збільшені норми для дітей. Якщо в кошику-2000 малюкам віком до шести років належало спожити впродовж року 11,7 кг яловичини, баранини, телятини, а від 6 до 18 років — 18,3 кг, то у найближчу п’ятирічку дітям можна буде розраховувати на 12,9 і 20 кг м’яса відповідно.
Новий законопроект щодо споживчого кошика планують розглянути на найближчих сесійних засіданнях Верховної Ради, а поки що в Мінекономіки підраховують вартість оновленого переліку необхідних товарів і з’ясовують, на скільки треба буде збільшувати мінімальні зарплати і пенсії. Фахівці наголошують, що має бути переглянутий і прожитковий мінімум. Інакше, з огляду на тенденцію зростання цін навіть тільки на продукти харчування, споживчий кошик для чималої кількості мешканців України, принаймні для двох третин пенсіонерів, які отримують мінімальну пенсію, може виявитися недосяжним. Адже нині прожитковий мінімум десь відсотків на 30 “не дотягується” до споживчого кошика.
Рубрика: 
