Ціновими тенденціями на продовольчому ринку нині стурбовані й споживачі, й влада. Хоча в середньому ціни “вписалися” в межі “коридору” збільшення зарплат: реальна заробітна плата в області зросла за минулий рік на 14,1 відсотка, а інфляція на продукти харчування – на 8,6 відсотка.
Аналіз інфляційних процесів упродовж  2010 року свідчить: на початку року мали місце тенденції до збільшення цін на споживчому ринку, в квітні-липні відбувались дефляційні процеси, а наприкінці року – незначне зростання цін.
Але навіть якщо втиснути життя у теорію цифр, залишаються ризики. “Найбільше турбують цінові сплески і в минулому році, й уже в нинішньому”, – говорить Олена Адамович.
Так, у більшості міст і районів протягом минулого року зафіксовано суттєве зростання цін на основні продукти, що формують споживчий кошик. Найбільше ціна підвищилася на крупу гречану – на 250 відсотків, на молочну продукцію – до 27 відсотків, олію – на 20 відсотків, цукор – на 16 відсотків, макаронні вироби – на 15 відсотків, борошно – на 14 відсотків. І вже з початку нинішнього року середні ціни по області підвищилися на 16,5 відсотка на крупу гречану, до 3 відсотків – на олію рафіновану, в межах 2 відсотків збільшилися ціни на крупи манні та цукор-пісок. При цьому особливо незатишно почуваються жителі міст: для них ціни повзуть угору значно швидше. Скажімо, гречка у Полтаві подорожчала майже на 23 відсотки, у Кременчуці – на  33, у Лубнах – на 26 відсотків. Для лубенців гречана крупа найдорожча – кілограм “перейшов” межу 20 грн.
Окрім того, як зафіксовано на початку лютого, в усіх містах обласного значення перевищували середній рівень ціни на борошно пшеничне вищого гатунку (3,75 –  4,31 грн при середній ціні 3,34 грн); на хліб з борошна вищого гатунку (4 – 4,24 грн при середній ціні за кілограм 3,76 грн), а також на молочну продукцію. У Полтаві найвищі ціни на хліб житньо-пшеничний, олію та яйця курячі; м’ясо птиці подорожчало в обласному центрі у січні на 35 відсотків, хоча ніде більше по області ціни на цей продукт не змінювалися. У Комсомольську зафіксовані високі темпи росту цін на цукор та олію. Кременчук “виборює” лідерство з цін на крупи.
При цьому влада офіційно заявляє: нині в області немає підстав для збільшення цін на товари продовольчої групи. На підтвердження заступник голови облдержадміністрації Володимир Замикула на засіданні навів такі дані: область виробляє більше 15 відсотків цукру від загальнодержавного обсягу, більше 14 відсотків м’ясних виробів, більше 16 відсотків продовольчого зерна, 12 відсотків молочних виробів. Тобто дефіциту продовольства немає, отже, не повинно бути й проблем із насиченням ринку. Але, вивчаючи цінову ситуацію, зокрема намагаючись дослідити, на яких етапах відбувається збільшення цін, фахівці виявили низку хитросплетінь.
– Не виробник провокує підвищення цін на продуктовому ринку, – запевняє Олена Адамович. – Скажімо, такі підприємства, як ВАТ “Лубенський молокозавод”, ТОВ “УкрОлія”, задовольнилися рентабельністю на рівні 4 відсотків. Це при тому, що в них є втрати, ризики, є необхідність оновлення основних засобів, а до всього ми просимо оптимізувати власні витрати, скоротити енергоспоживання, виплачувати заробітну плату, вищу за середню, нести адекватне податкове навантаження. Чимало підприємств не мають свого маркетингового відділу, не займаються розповсюдженням продукції. І саме на цьому етапі включається безкінечний ланцюг посередників. Вони перепродують товар самі собі: великий опт, середній опт, дрібний опт. Їх ніхто не перевіряє, бо спрацьовує стереотип мислення: оскільки вони зареєстровані як фізичні особи – підприємці, то мають працювати за спрощеною системою оподаткування. Хоча виявилося, що вони мають значно більші річні обсяги, отже, повинні працювати за загальною системою оподаткування – і їх можна перевіряти.
Перепродуючи продукцію, посередники саботують заповнення відповідних документів. Не проставляють ціну, за якою купують продукцію і за якою відпускають. Відтак продукти на наших прилавках дорожчі, ніж мали б бути. Хоча законодавство чітко визначає, що на борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, свинину, м’ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, олію соняшникову, яйця курячі встановлено державне регулювання цін: в області граничний розмір торговельної надбавки на них становить 15 відсотків (у тому числі постачальницько-збутової – до 5 відсотків) – це максимально можливий рівень обмеження до оптової ціни виробника (але без урахування витрат на транспортування).
Якщо навести лад, щоб загальне зростання від оптової ціни становило не більше 15 відсотків, кількість посередників скоротиться, повідомила Олена Адамович.
Володимир Замикула акцентував увагу на таких промовистих фактах:
– Закупівельні ціни на свинину знизилися з 14 гривень до 11-ти, але в торгівлі – не знизилися, а зростають. У вересні цибуля була 2,50 гривні, тепер – понад 6 гривень, капуста у серпні-вересні коштувала в межах 2,50, сьогодні – до 8 гривень. Я не думаю, що за цей період так зросла собівартість збереження цієї продукції.
Серед інших “тонкощів” ринкової торгівлі, що в арсеналі бізнесменів, зауважив заступник голови облдержадміністрації, – такий прийом логістики, як завезення товару з іншої області (вартість транспортування збільшує собівартість продукції); придбання дорожчої сировини, наприклад, борошна для випікання хліба.
Начальник державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області Ірина Максимішина, начальник обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Володимир Оніщенко теж розповіли про порушення, які постійно виявляють ці контролюючі органи.
Голова облдержадміністрації Олександр Удовіченко,  підсумовуючи розгляд питань “Про реалізацію повноважень місцевих органів влади у сфері насичення продовольчого ринку” і “Про забезпечення державного регулювання у сфері цінової політики на споживчому ринку області”, наголосив, що теоретичне розуміння проблем і пошук їх рішень мають перейти у площину практичної реалізації. Зокрема дано доручення найближчими днями з’ясувати причини підвищення цін на соціальні сорти хліба ВАТ “Кременчуцький хлібокомбінат”. Для запобігання ціновому ажіотажу на крупу гречану при підтримці МінАПК в області докладають зусиль для відновлення роботи Миргородського хлібокомбінату, на якому планується переробити 1 тисячу тонн гречки. Органи місцевого самоврядування, особливо в містах, повинні сприяти просуванню на ринки продукції місцевого виробництва, організовуючи ярмарки, дбаючи про місця для сільгоспвиробників, допомагаючи фермерам в їхніх намаганнях згуртуватися у справі збереження вирощеної сільгосппродукції, протистояти незаконним спробам завадити торгівлі тощо.
Питання продовольчої безпеки є одним із основних, що перебувають на контролі влади.