Підсумки цієї роботи свідчать про певні позитивні результати і тенденції, які намітилися в економічній сфері області протягом 2010 року. Наприклад, темпи приросту промислового виробництва склали 12,6 відсотка, досягнуто 5-відсоткового зростання рівня ВВП; експорт товарів зріс на 30 відсотків; фонд оплати праці в області збільшився у порівнянні з минулим роком майже на 20 відсотків, значно покращилася ситуація на ринку праці; в аграрному секторі здобуток Полтавщини виявився одним із найвагоміших у державі; відбулося зростання на 370 грн середньої заробітної плати, яка є основним джерелом для виплати пенсій; самозабезпечення бюджету Пенсійного фонду області збільшилося протягом минулого року на 18,2 відсотка.
Незважаючи на всі ці здобутки, ми повинні чітко сказати: на сьогодні наша солідарна система відрахувань, яка передбачає, що всі працюючі сплачують страхові внески у Пенсійний фонд, а потім вони розподіляються між усіма пенсіонерами, – не ефективна. Держава постійно підтримує її дотаціями. Причому це дуже великі кошти – на Полтавщині за минулий рік вони склали 2,017 млрд грн. Їх можна порівнювати з бюджетами таких галузей, як охорона здоров’я та освіта.
Отже, існуюча реальність спонукає нас до невідкладного реформування системи пенсійного забезпечення в країні.
Заступник голови облдержадміністрації Олександр Коваль:
– В Україні постійно зменшується кількість працюючого населення. Тобто зменшується кількість людей, які сплачують внески до Пенсійного фонду. Нам перш за все потрібно змінити співвідношення працюючих і пенсіонерів в області, щоб допомогти пенсіонерам, забезпечити їх більш високою пенсією в умовах солідарної пенсійної системи. Нині кожен працюючий мешканець Полтавщини утримує одного пенсіонера, адже у легальному секторі економіки реально зайнято 485 тисяч працівників, а на обліку в органах Пенсійного фонду – близько 470 тисяч пенсіонерів.
Доля пенсійних витрат сягнула 18 відсотків ВВП, що набагато перевищує показники і європейських, і сусідніх країн. За такої ситуації можна було б забезпечити наповнення Пенсійного фонду за рахунок збільшення соціальних внесків від роботодавців і працівників. Але нині вони вже становлять понад 40 відсотків, і якщо нарощувати таку динаміку, то це лише призведе до ще більшої тінізації економіки.
Першочергово ми повинні вирішити питання з легалізацією заробітних плат і припинити практику виплати їх у конвертах. Це дасть змогу збільшити відрахування до Пенсійного фонду і, відповідно, підвищити розмір пенсій.
Начальник головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області Валерій Руденко:
– Питання пенсійного забезпечення завжди були і залишаються першочерговими для будь-якої держави чи будь-якого уряду. А для України ця проблема вже з десяток років є найболючішою. Більшість літніх людей продовжують отримувати мізерні виплати. В нашій області при середньому розмірі пенсії 1072 грн майже дві третини пенсіонерів отримують менше 1 тис. грн на місяць.
Законопроект “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи”, який нинішній Уряд вніс на розгляд парламенту, ще до його офіційного оприлюднення на сайті Верховної Ради активно критикувався опонентами. Однак, на мою думку, завдяки реформуванню пенсійної системи вдасться, хай не відразу, а згодом, досягти помітних позитивних результатів: забезпечити справедливу систему розподілу пенсійних коштів, створити для людей можливість накопичувати максимальний розмір пенсії в залежності від власних доходів, стабілізувати не лише пенсійну систему, а й фінансовий стан Державного бюджету.
* забезпечення справедливої системи розподілу пенсійних коштів;
* створення для людей можливості накопичувати максимальний розмір пенсії, виходячи з власних доходів;
* стабілізація пенсійної системи та гарантування виплати пенсій на довгострокову перспективу;
* стабілізація фінансового стану Державного бюджету України;
* ліквідація надмірного розриву в розмірах пенсій із солідарної системи.
* гарантування стовідсоткової виплати пенсії зараз і в майбутньому;
* встановлення соціально справедливої системи пенсійного забезпечення;
* підвищення престижності роботи працівників бюджетної сфери;
* стабілізація та покращення стану державних фінансів;
* детінізація економіки;
* забезпечення економічного зростання та добробуту українців.