– Пенсійна реформа вкрай необхідна, – наголосив за-ступник голови облдержадміністрації Олександр Коваль. – Запроваджуватимуть її за трьома головними напрямками. Перший – удосконалення існуючої, дуже вразливої, солідарної системи, оскільки на неї впливає чимало чинників. Насамперед – негативне співвідношення пенсіонерів і працюючих, низький рівень зарплат, стан ринку праці, тіньова економіка тощо. Зараз в області 485 тисяч працюючих у легальному секторі утримують 470 тисяч пенсіонерів. При такому співвідношенні солідарна пенсійна система не може бути ефективною, а бюджет – бездефіцитним. До слова, на Полтавщині проживає близько 883 тисяч людей праце-здатного віку. То де решта? В тіні, й це велика проблема. Збільшувати ж ставку страхового збору до Пенсійного фонду, що в Україні становить 33,2 відсотка від фонду оплати праці і є чи не найвищою у світі,  далі не можна, бо це спричинить ще більшу "тінь". Нинішньою системою незадоволені не тільки роботодавці, а й пенсіонери. Реальна середня пенсія на Полтавщині – 1,072 гривні. Тому цілком очевидною є необхідність змін. Обрано шлях збільшення віку виходу на пенсію. Другий напрямок реформування – запровадження загальнообов'язкової накопичувальної системи, яка запрацює тоді, коли бюджет Пенсійного фонду нарешті стане бездефіцитним, – як планують фахівці, у 1913 – 1914 роках. Це не лише дозволить створити нове джерело доходів для майбутніх пенсіонерів, а й забезпечить довгостроковий інвестиційний ресурс, якого дуже потребує економіка. І, нарешті, третій напрямок передбачає зростання ефективності недержавних пенсійних фондів.
– На сьогоднішній день у нас 28 законодавчих актів, які визначають право на пенсію тієї чи іншої категорії людей, – поінформувала Людмила Корнієнко. – Насправді ж має бути один базисний закон, який давав би можливість призначати пенсії. І ця реформа має втілюватися у життя обов'язково у комплексі з іншими соціально-економічними пере-твореннями у державі. Тільки тоді матимемо позитивний результат.
Як у державі, так і в області вживаються заходи, спрямовані на подолання негативних тенденцій в економіці – зокрема, на погашення заборгованості з виплати заробітної плати, легалізацію робочих місць, зменшення кількості працівників, які перебувають у вимушених відпустках, зменшення кількості збиткових підприємств тощо. На рівні держави торік досягнуто 5-відсоткового зростання рівня ВВП, експорт товарів збільшено на 30 відсотків, тоді як у 2009-му було 40-відсоткове падіння. Прибуток вітчизняних підприємств зріс на 43 відсотки, в 2009 році зменшення прибутковості становило 50 відсотків. Відбулося зростання на 370 гривень середньої заробітної плати в державі, яка є основним джерелом для виплати пенсій. У Полтавській області індекс промислового виробництва за минулий рік становить 12,5 відсотка, що свідчить про стабілізацію економічної ситуації. Запрацювала промисловість Кременчука. Крім того, поліпшився рівень відрахувань до Пенсійного фонду не в останню чергу через примусові заходи, за-стосовані до боржників. Але навіть якщо погасити всі борги, за нинішньої системи пенсійний бюджет залишатиметься дефіцитним. Пенсійна реформа необхідна, переконані представники виконавчої влади.
– Ми хочемо, щоб кожна людина, по-перше, могла ви-словити власну думку стосовно пенсійної реформи, по-друге, усвідомила її необхідність і неминучість, – зазначив Валерій Руденко. – І вже бачимо жвавий інтерес до пенсійних питань. Але аналіз звернень і запитань свідчить про нерозуміння людьми причин нинішнього стану пенсійної системи, їх економічної природи. Чому дві третини пенсіонерів отримують пенсію менше тисячі гривень? Причина низьких пенсій – це перш за все низька заробітна плата. За даними персоніфікованого обліку, 30 відсотків усіх роботодавців області платять своїм найманим працівникам зарплату на рівні мінімальної або менше мінімальної. З 80 тисяч усіх страхувальників (це різні підприємства, установи, організації – приватні, бюджетні, а також фізичні особи) 43 тисячі представляють малий і середній бізнес. І лише 7 відсотків у цій сфері офіційно показують, що мають найманих працівників. У решти, виходить, ніхто не працює, тож податки й внески не сплачуються. То як же наповниться пенсійний бюджет? Окрім того, залишається незадовільним і рівень поінформованості людей. А тому подекуди ситуація, зокрема з реформою, сприймається неадекватно. Так, нам не вдалося стримати потік виходу на пенсію за вислугою років вчителів, лікарів, працівників культури – останнім часом він збільшився у два з половиною рази. Трохи менша активність у цьому відношенні спостерігається серед військових. Люди не оцінили належним чином ролі компенсаторів, задіяних державою. І мусимо відзначити низький рівень юридичної культури та усвідомлення перспектив у суспільстві. Багато хто просто не думає про забезпеченість своєї майбутньої старості. Яскравий приклад: попри наші роз'яснення та агітацію добровільно сплачувати страхові внески, знаєте, скільки осіб у Полтавській області виявили бажання добровільно застрахуватися? Аж 63 людини. Мізерна кількість і в Україні в цілому.
На занепокоєння журналістів щодо можливого вилучення зі страхового стажу жінок часу перебування у відпустці по догляду за дитиною Валерій Руденко роз'яснив, що декретна відпустка враховується в стаж, не враховується час перебування на лікарняному – 65 днів перед пологами і 65 днів після пологів. А от з приводу запитання, чи враховуватимуться працюючим у стаж періоди перебування на "звичайному" лікарняному, а також період навчання у ПТУ, техні-кумах, інститутах, учасники прес-конференції пояснили наступне. Лікарняний ураховують за будь-яких умов, а час навчання – лише за умови, якщо воно тривало до 1 січня 2004 року. Нинішні студенти та учні можуть добровільно застрахуватися у Пенсійному фонді.