Ідея соборності бере свій початок ще від об'єднання давньоруських земель навколо князівського престолу в Києві, а її філософське коріння сягає часів Візантії. Протягом віків за її втілення боролись українські гетьмани Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Петро Дорошенко, Пилип Орлик. У ХVIIІ, ХІХ, на початку ХХ століття, коли українські землі були поділені між сусідніми державами: Польщею, Московією, Румунією, Російською та Австро-Угорською імперіями, ця ідея знайшла своє відображення у працях кращих вітчизняних мислителів, оскільки для боротьби за свої національні інтереси Україні була вкрай важливою територіальна єдність.
22 січня 1918 року в приміщенні Київського будинку вчителя підписано Четвертий Універсал, яким Українську Народну Республіку проголошено суверенною і незалежною державою. А 1919 року в цей самий день на Софійській площі в Києві було проголошено Акт Соборності українських земель. Член Директорії Федір Швець урочисто зачитав Універсал Директорії: "Віднині зливаються в одно віками відділені одна від одної частини України – Галичина, Буковина, Закарпаття і придніпрянська Україна – в одну Велику Україну. Сповнилися відвічні мрії, для яких жили й за які вмирали найкращі сини України. Віднині є тільки одна незалежна Українська Народна Республіка. Віднині український народ, звільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об'єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної незалежної Української Держави на добро і щастя українського народу".
Після урочистого проголошення Акта Соборності на Софійській площі відбувся молебень, а потім – військовий парад під керівництвом полковника Івана Чмоли. Приймав парад полковник Євген Коновалець.
Століттями розділений український народ визволився з неволі – Наддніпрянщина вийшла з Російської, а Західна Україна – з Австро-Угорської імперій – і возз'єднався на своїй землі в єдиній Українській Державі. Багато дослідників наполягають, що Акт Соборності став швидше символічним знаком прагнення єдності, бо у керівництві країни спільності тоді не було. "Безпорадність проводу впливала на загальний настрій, – писала сучасниця тих подій, історик Наталя Полонська-Василенко. – Україна, затиснута між двома потужними силами – Антантою з півдня і большевизмом з півночі, – не мала сил для боротьби".
Та незаперечне й інше: Акт Соборності був могутнім виявом волі українців до етнічної й територіальної консолідації, свідченням їх самоідентифікації, становлення політичної нації. Вперше за 600 років він став реальним кроком до об'єднання українських земель, що вплинув на подальші національно-політичні процеси в Україні.
Офіційно День Соборності України відзначається з 1999 року згідно з Указом Президента України. Він покликаний нагадувати про те, що сила нашої держави – в єдності українських земель.