Газифікація Машівського району розпочалася 40 років тому – тільки-но на його території стали видобувати природний газ. Тож нині район газифікований на 98%. Населені пункти лише трьох сільських рад забезпечуються газом не машівського походження, всі інші – із місцевих надр.
Високий відсоток газифікації району, звісно ж, зумовлює чимало особливостей у роботі Машівського управління експлуатації газового господарства ВАТ “Полтавагаз”. По-перше, його співробітникам доводиться обслуговувати трубопроводи доволі значної протяжності – 635 кілометрів. По-друге, істотною є й чисельність абонентів – майже 8 тисяч
(у районі проживає близько 20 тисяч населення). По-третє, газопроводи “зі стажем” частіше потребують ремонту.
– Цілком закономірно, що через 20–30 років служби газопроводи вимагають докладати вже набагато більше зусиль і коштів для їх ремонтного обслуговування, – говорить начальник Машівського управління експлуатації газового господарства Яків Головченко. – Поки що з цим завданням ми справляємося. Стараємось, бо розуміємо, що помилки в нашій справі просто не припустимі.
Управління обслуговує 25 газорегуляторних пунктів (ГРП), 111 шафних ГРП. Цілодобово працює аварійно-диспетчерська служба, що реагує на сигнали від населення та підприємств. Такі виїзди – безкоштовні. Профілактичні завдання покладаються також на бригади, що один раз на рік здійснюють планове технічне обслуговування газового обладнання – перевірку та усунення можливих небезпек. Звісно ж, займаються фахівці управління й поточним ремонтом за зверненнями громадян, ціна послуг – за прейскурантом.
– Головне наше завдання – безаварійне та безперебійне газопостачання абонентів району, – продовжує розповідь Яків Васильович. – Але, окрім того, в площині нашої діяльності – ще й договірна ситуація: з початком року з усіма споживачами ми повинні укласти нові угоди на постачання. Зробити це заздалегідь просто неможливо, адже ціна на газ традиційно визначається саме з початку року й наперед вона нам не відома. Тож ця робота завжди потребує майже блискавичного виконання – у найкоротші строки, бо працювати без угоди ми не маємо права.
Про те, що газ сьогодні – дороге задоволення, бідкаються і звичайні абоненти, і юридичні особи, та сумління машівчани від того не втрачають, наголошує Яків Головченко. Винятки, звісно, є, але переважно і рядові споживачі, й підприємства розраховуються за газ вчасно. Проблемною залишається бюджетна сфера.
Кадровий потенціал Машівського управління експлуатації газового господарства – близько сотні фахівців, які не шкодують тепла душі на свою щоденну, буденну працю. І не в останню чергу саме від того тепло взимку в людських оселях, у школах, у лікарнях, на підприємствах району.