Археологією Борис Шрамко почав захоплюватися ще до Великої Вітчизняної, навчаючись на історичному факультеті Харківського університету. На фронті був артилеристом, отримав кілька поранень. Нагороджений багатьма орденами та медалями, серед них – два ордени Червоної Зірки. У 1949 році закінчив історичний факультет Харківського університету і почав займатися викладацькою діяльністю у цьому вузі та науковою роботою. Нині серед його учнів – тисячі не тільки фахівців-археологів, істориків, а й викладачів історії загальноосвітніх шкіл, керівників адміністративних та господарських органів й установ, краєзнавців. Він – автор ряду навчальних посібників, підручників з історії первісного суспільства, методичних рекомендацій для студентів університету.
Втім, мабуть, жоден з археологів не присвятив полтавському краю стільки років плідних наукових досліджень, такої кількості наукових та публіцистичних праць, як Борис Шрамко. Вчений протягом трьох десятиріч керував Сіверсько-Донецькою та Скіфо-Слов'янською експедиціями університету, польовими археологічними роботами, якими були охоплені території Вінницької, Донецької, Київської, Полтавської, Сумської, Черкаської та Чернігівської областей України, Бєлгородської і Курської – Росії. Але найзначнішими є його дослідження Більського городища, котрі велися впродовж 45 років. Одним із головних наслідків наукових пошуків археолога стала ідентифікація Більського городища з містом Гелоном у праці “батька історії" Геродота та реконструкція за матеріалами досліджень його як значного політичного, торгового, ремісничого і релігійного центру скіфської доби. Все це висвітлено у величезній кількості наукових праць Б.А.Шрамка, серед яких – докторська дисертація “Господарство лісостепових племен Східної Європи скіфської доби” та об'ємна монографія “Більське городище скіфської доби (місто Гелон)”.
Наукова діяльність ювіляра продовжується і понині. Сьогодні він здійснює наукове консультування програми досліджень Більського городища за участю археологів Гамбурга, Києва, Полтави і Харкова з метою не тільки вивчення грандіозної пам'ятки, а й створення на території та в окрузі національного історико-культурного археологічного заповідника.
Вшанування 90-річчя від дня народження визначного вченого відбудеться наступного понеділка на історичному факультеті Харківського національного університету. Його ж численні учні, які працюють на Полтавщині, колишні студенти зичать ювілярові, патріарху археологічної науки України міцного здоров'я й нових здобутків у вивченні минувшини нашого краю.