Люди ж практично перестали писати одне одному листи й поздоровляти зі святами поштовими листівками. Їм набагато простіше скористатися мобільним телефоном чи Інтернетом. Але чи можна порівняти задоволення від отримання барвистої новорічної вітальної листівки, підписаної власноруч близькою вам людиною, і, скажімо, SMS-ки? Тому пошта залишається тим місточком, що поєднує серця, сприяє діловій активності, розраджує самотність.
У нашій обласній дирекції трудяться понад        2 тисячі 300 листонош. Їхня праця – не з легких. Необхідно мати міцне здоров’я та відповідні здібності, бо листоноша має справу не тільки з кореспонденцією, а й із грішми та фінансовими документами. Майже у 80 відсотків листонош дільниці обслуговування протяжністю понад 13 кілометрів.
Наше завдання – гарантувати доступність поштових послуг усім верствам населення, вчасно доставляти пенсію та соціальні виплати, передплачені газети і журнали. Оплата цих послуг і є основним доходом пошти. Однак його замало. Тому практикуємо продаж різноманітних товарів.
Крім того, прихід листоноші є й важливим психологічним моментом: часто люди в селі чекають її не лише для того, щоб отримати гроші чи газету, а й щоб просто перекинутися словом про своє життя.
Таким чином, саме листоноші – основна ланка нашого підприємства поштового зв’язку, і наше завдання – максимально їх зберегти. Окрім того, серед першочергових завдань – забезпечити роботу однієї з найбільш розгалужених в Україні поштових мереж: на Полтавщині працює 691 відділення зв’язку, з них 574 – в сільській місцевості. Насправді утримання такої мережі – досить складне і проблемне завдання в умовах значного спаду обсягів надання послуг. Листоноша має заробити як собі на зарплату, так і на забезпечення технологічного процесу підприємства та на утримання управлінського апарату.
За підсумками роботи в минулому році ми маємо, на жаль, значні збитки. Оплата праці становить основні витрати. Годі говорити про можливість оновлення матеріально-технічної бази, автотранспорту, комп’ютерної техніки, утримання об’єктів поштового зв’язку. Тому логічним є зменшення непродуктивних витрат, створення більш ефективної системи управління.
Ще 2005 року була розроблена програма оптимізації мережі поштового зв’язку нашої області, в результаті реалізації якої у 2006 році була проведена часткова реорганізація адміністративної структури: з вузлів поштового зв’язку було утворено 13 центрів поштового зв’язку та 12 цехів обслуговування споживачів. На певний час це змінило становище дирекції на краще. Однак підвищення цін, рівня мінімальної заробітної плати підтвердили давно доведене: питання, які вирішуються наполовину, не дають тривалого позитивного ефекту. Результат у нашому випадку – збиткова діяльність, а це неприпустимо.
Тож на початку грудня 2010 року дирекцією в установленому порядку була затверджена і погоджена програма реорганізації поштового зв’язку та схеми перевезень пошти зі змінами та доповненнями, що є по суті другим етапом зміни нашої структури. У рамках цієї програми замість центрів поштового зв’язку (ЦПЗ) у Зінькові, Нових Санжарах, Кобеляках, Гадячі, Глобиному й Пирятині утворюються цехи обслуговування споживачів (ЦОС). Таким чином, у нас буде 7 ЦПЗ і 18 ЦОС. Споживач помітить хіба що зміну вивіски, але не відчує змін у поштовому обслуговуванні. Пошта як працювала, так і працюватиме. Це засвідчив досвід реорганізованих чотири роки тому об’єктів поштового зв’язку в значній частині районів області.
Скороченню підлягають лише працівники апарату управління ЦПЗ, в т.ч. бухгалтери, економісти, інженери з питань організації та нормування праці, інспектори з кадрів, товарознавці, програмісти, працівники господарських груп, груп механізації. Водночас розглядаються питання їх подальшого працевлаштування.
При скороченні управлінського персоналу зменшаться непродуктивні витрати на його утримання, що дозволить вивільнити кошти для технічного переозброєння підрозділів поштового зв’язку, розвитку нових технологій, підвищити заробітну плату поштовикам, оздоровити фінансовий стан дирекції в цілому. Хочу запевнити, що перспектива пошти – розвиток й удосконалення заради зручності споживачів.