Водночас керівник сільгосппідприємства наголосив, що є реальна сила в особі підприємства “Цукровик” Чернігівської області, здатна дати державному сільгосппідприємству нове дихання, вклавши чималі кошти. Попередні угоди між потенційним інвестором та агроформуванням влаштовують обидві сторони, адже господарству не буде зайвим поголів’я ВРХ, яке пропонує завезти “Цукровик”, і хоча б часткове погашення боргів, та й інвестиції під майбутній урожай теж дуже бажані. Ну а господарювати спільними зусиллями й ділити прибуток пропорційно вкладеним коштам – це по-справедливості, вважає Олександр Котенко. Та чи дасть на це дозвіл Мінагрополітики України, якому підпорядковується “Березівське”, – питання залишається відкритим.
Але не тільки зазначена проблема турбує нині Олександра Котенка. Не менш важливим є і вирішення питання розпаювання земель господарства, для чого перш за все потрібно розрахуватися з боргами. Отже, коло замикається. Та люди не опускають рук. Нещодавно в “Березівському” проведено збори працівників – потенційних пайовиків, складено списки претендентів на земельні паї, документи подані до відповідних інстанцій. Селяни повинні мати власний наділ, так вважають вони, такої думки дотримується і керівник агроформування.
Варто зазначити, що проблеми в сільгосппідприємстві, яке, наприклад, ще в 1990 році отримало понад 10 мільйонів карбованців прибутку, при цьому вкладало чималі кошти в газифікацію села, проведення водогону та будівництво житла, розпочалися приблизно в середині 1990-х. Тоді це ще був радгосп-технікум. А в ті роки заклади освіти мали значні проблеми з фінансуванням, водночас треба було своєчасно розраховуватися за енергоносії. Тоді, щоб не зупиняти навчальний процес через можливе відключення електроенергії за борги технікуму, поступово пішла під ніж велика рогата худоба господарства. У 2005 році сільгосппідприємство і технікум роз’єднали. Виробничий процес у господарстві набрав відповідного рівня. Відтак з’явилися й кошти на соціальну сферу села. Так, два роки тому тут звели дитячий майданчик, створили зоопарк, де є дикі кози й свині, білки, зайці, павичі, фазани, лебеді. А торік замінили дах сільського Будинку культури. Але далися взнаки криза, диспаритет цін, інші несприятливі чинники…
У зв’язку зі скрутним фінансовим становищем під майбутній урожай у зазначеному сільгосппідприємстві підготували лише третину наявних площ, а озимі культури взагалі не сіяли. Навряд чи може зарадити ситуації й тваринництво, тут утримують свинопоголів’я – понад 700 голів. Мають і своє овочесховище. Але ж у будь-яку справу потрібно вкладати кошти. Коли ж їх нема, реалізація планів відкладається на невизначений термін. Та навіть таким проблемним сільгосппідприємством цікавиться чимало охочих, про що свідчать неодноразові рейдерські атаки на “Березівське”. Відтак, в умовах, що склалися, чи не єдиним виходом із ситуації Олександр Котенко вважає співпрацю з потужним інвестором, і в цьому він має підтримку трудового колективу господарства.