Натомість які дивні плоди приносять любов і милосердя! Вони є окрасою людського життя, вони принесуть вічну, незрівнянну з земною радість – бути помилуваними Господом. Слово Боже вказує нам милостинями спокутувати свої гріхи, які оплакуємо при покаянні. Хочемо ми милосердя до себе на останньому Страшному суді Христовому? Тож прикрашаймо свою душу справами милосердя. Скаже Господь на Своєму останньому суді: "…голодував Я, і ви нагодували Мене; спраглим був – і ви напоїли Мене; був Я мандрівником – і ви прийняли Мене… що тільки ви вчинили одному з найменших братів Моїх цих, – те Мені ви вчинили".   
Якщо Господь попускає бути на землі й убогим, і голодним, і таким, хто боліє серцем, плаче, печалиться, то це не тільки для того, щоб випробувати терпіння й любов до Бога цих людей, яких Він відвідує випробуваннями, але й для того, щоб наше серце прихилити до справ любові й милосердя. Тому й стукає в двері дому твого убогий, щоб ти милостинею спокутував свої гріхи. Й тому й зустрічаються на твоєму шляху ті, хто плаче, сумує, хворіє, хто шукає прояву твоєї любові, щоб ти виконав цю Божественну заповідь нашого Господа Ісуса Христа, навчають отці Святої Церкви.
Саме зі справ любові було виткане все земне життя Святого Миколая. І все його посмертне життя, яким він живе у Царстві вічної слави, присвячене цьому подвигу служіння людям, бо немає такої душі, яка, зітхаючи перед ним, не знайшла б відгуку в його люблячому серці. Про незлічимі підтвердження цьому знає кожна православна душа. Його святими милостями, святим прикладом має надихатися кожен, хто йде шляхом вічного спасіння.