Занедбаний житловий фонд
Переважна більшість мешканців багатоповерхівок не задоволені якістю послуг, що їх надають нинішні балансоутримувачі, тобто ГЖЕДи. Мовляв, їхня вартість стрімко зростає, а якість погіршується. Люди скаржаться на комунальників, котрі не виконують своїх обов'язків – підвали часто заливає, стан під'їздів просто жахливий… Працівники ж комунальних підприємств стверджують, що жителі самі не дбають про власне майно. Мовляв, приватизувавши квартиру, вони "забули" про відповідальність ще й за прилеглу територію. До речі, як повідомили в головному управлінні житлово-комунального господарства облдержадміністрації, нині в Полтаві приватизовано близько 90% квартир. От і виходить, що мешканці багатоквартирних будинків живуть, як у тій приказці: моя хата скраю – нічого не знаю. Будучи повноправними власниками своїх квартир, вони досі чекають, щоб місцева влада відремонтувала будинок за бюджетні кошти.
ГЖЕДи давно неефективні, говорять спеціалісти. Кошти за квартплату ледь покривають утримання ГЖЕДів, не кажучи вже про обслуговування самих будинків. Статистика, наведена заступником голови облдержадміністрації Віктором Животенком, більш ніж переконлива: на заробітну плату своїх працівників ГЖЕДи ви-трачають 68% отриманих коштів. 15% йдуть на вивіз сміття, 15% – на  освітлення, а решта – 2% – на утримання будинків…
Тим часом житловий фонд із кожним роком зношується, говорять у головному управлінні житлово-комунального господарства ОДА.
– Нині будинки перебувають не в найкращому стані, – зазначає  перший заступник начальника головного управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації Олександр Тонков. – У будівлях більш-менш сучасної забудови найчастіше руйнується покрівля. Також проблемним є стан внутрішньобудинкових мереж, прокладених за застарілими технологіями.
Отож час іде, технічний стан будівель погіршується, а вирішити питання їх утримання й ремонту ніяк не вдається. Спеціалісти пояснюють таку невтішну ситуацію відсутністю належного фінансування житлово-комунальної галузі. Альтернативою, на думку Олександра Тонкова, є створення ОСББ. Тим більше, що держава стимулює до цього.
Тодішнє Міністерство з питань житлово-комунального господарства України підтримало створення ОСББ у Національній програмі реформування житлово-комунального господарства. Більше того, до 2014 року уряд планує збільшити кількість ОСББ до 45 тисяч, повідомляв міністр ЖКГ Юрій Хіврич у інтерв'ю інформ-агенції "РБК-Україна". За його словами, цього року з Держбюджету вже виділено 155 мільйонів гривень на підтримку ОСББ: 45 мільйонів – на ремонт ліфтів і 110 – на ремонт будинків, у яких створені згадані об'єднання.
–  ОСББ – форма самоорганізації й управління будинком, перехід на яку здійснюється винятково на добровільних засадах. Створення об'єднання можливе лише за умови, коли більша частина квартир приватизована, – говорить голова Асоціації підтримки ОСББ у Полтаві Олег Тертишник. – Створення об'єднань співвласників багатоквартирних будинків надає мешканцям можливість ефективніше розпоряджатися зібраними коштами, зокрема, самостійно встановлювати квартплату, визначати обсяги та терміни необхідного ремонту, замовляти виконавців робіт.
Самі собі господарі
Нині на Полтавщині зареєстровано 324 об'єднання співвласників багатоквартирних будинків. Мешканці будинку по вулиці Шевченка, 9, – одні з перших у Полтаві створили таке об'єднання. Тож уже майже десять років члени ОСББ "Оазис" само-стійно господарюють у своєму будинку. Квартплату визначили в розмірі 50 копійок за квадратний метр. Кожного місяця жителі 39 квартир цього будинку поповнюють бюджет об'єднання на суму 1200 гривень. Їхніми щомісячними витратами є освітлення в під'їзді та прилеглої території, а також вивіз сміття. Проте сума від квартплати йде не тільки на це, а й на ремонт у разі необхідності та утримання штату, каже голова ОСББ "Оазис" Валерій Писанка.
– ОСББ – однозначно краще, ніж ГЖЕД. Відповідно до статуту мешканець будинку навіть має право перевірити, на що були витрачені його кошти. До того ж один раз у рік під час зборів правління об'єднання звітує перед мешканцями про обсяг виконаних робіт і розмір витрачених коштів, – розповідає Валерій Писанка.
До речі, в минулому році ОСББ "Оазис" визнано кращим в Київському районі Полтави по утриманню будинку. На за-охочення – тисяча гривень – закупили товари для прибирання території.
А ось у ОСББ "Наш дім-21", про становлення якого "Зоря Полтавщини" розповідала у лютому нинішнього року, було достатньо проблем. І все ж за час існування цього об'єднання мешканці в одній частині будинку встановили новий бойлер, у іншій – капітально відремонтували при-стрій для нагрівання води. Полагодили частину даху, провели освітлення поблизу під'їздів. Навели лад не лише всередині будинку, а й на прилеглій території: поставили сміттєві урни, побілили дерева, зробили дитячий майданчик… На жаль, провести капітальний ремонт мешканці не можуть: для цього необхідно близько 250 тисяч гривень. Тому жителі "рятують" будівлю частинами.
"Швидка комунальна допомога"
Для обслуговування ОСББ існують так звані керуючі компанії, кваліфіковані фахівці яких виконують ремонтні роботи.
– Наявність ринку цих компаній у місті надзвичайно важлива. Адже ОСББ тре-
ба десь замовляти послуги, – говорить Олександр Тонков. – Завдання виконавчої влади та органів місцевого самоврядування – максимально розвивати ринок надання якісних комунальних послуг для населення.
Найкраща на Полтавщині ситуація в цьому плані – у Кременчуці. Там створено дві досить потужні керуючі компанії: "Житлорембудсервіс" і "Добробут". На-приклад, у "Житлорембудсервісі" є "швидка комунальна допомога" – "Газелі" з відповідним логотипом. Їх "екіпаж" – спеціально підготовлені фахівці, які можуть виконати відповідні ремонти. Більшість кременчужан задоволені  такими послугами. Також сприятлива ситуація в Комсомольську, де налічується п'ять подібних структур. В обласному центрі, на жаль, ринок таких послуг розвинений недостатньо.
Поки що ремонтують… обіцянками
Нині в Полтаві (на відміну від Кременчука, де є 120 ОСББ) лише 44 об'єднання співвласників багатоквартирних будинків. На думку фахівців, створення об'єднань значною мірою гальмує низька поінформованість населення. Проте труднощі при вирішенні проблем, з якими стикаються члени вже існуючих ОСББ, – ось що їх найбільше відлякує, кажуть мешканці. Зокрема впливає відсутність ініціативних лідерів, які взяли б справу в свої руки. Неабияке значення має й належне фінансування.
– Наше ОСББ не отримало ніяких інвестицій, хоча звернень було достатньо. Наприклад, кілька років ми просимо заасфальтувати прилеглу до будинку територію, адже поновити асфальт – дуже дорого, а зібраних мешканцями коштів не вистачить навіть на частину робіт. Одного разу, побувавши в нас у дворі, керівник відповідного міського управління пообіцяв допомогти. Але згодом прислав листа про те, що це питання – не в його компетенції, і порадив звернутися до комунального підприємства. Листа також було направлено до управління житлово-комунального господарства та колишнього міського голови. Проте віз і нині там, – розповідає голова ОСББ "Оазис" Валерій Писанка. – Коштів на капітальний ремонт будинку від колишнього балансоутримувача – головного управління капітального будівництва Полтавського міськвиконкому – люди чекають вже сьомий рік…
Фінансування першого капремонту на етапі передачі житлового фонду на баланс ОСББ справді має проводитися колишнім власником будинку, інформують комунальники. Фахівці управління ЖКГ облдержадміністрації підрахували, що дл
я того, аби привести житловий фонд області до більш-менш відповідного стану, необхідно витратити близько трьох мільярдів гривень. У державі таких коштів, звісно, немає. У місцевих бюджетах вони також не знайдуться, говорить перший заступник начальника головного управління ЖКГ облдержадміністрації Олександр Тонков. І все ж держава таки підтримує об'єднання фінансово, стверджує він. Наприклад, невдовзі за кошти з
Держбюджету відремонтують два ліфти в будинку по вулиці Маршала Бірюзова та один – по вулиці Горбанівській, що в Полтаві, а також у будинку по вулиці Радянській у Лубнах.
Проте міська влада недостатньо реагувала на процес створення ОСББ у Полтаві, переконаний голова асоціації ОСББ Олег Тертишник:
– Чиновники повідомляють, що грошей на капітальний ремонт будинків немає. Виходить, що мешканці зацікавлені в ремонтних роботах, а місто – ні.
Натомість в інших містах України влада постійно заохочує людей до процесу створення ОСББ. Наприклад, у Львові, Миколаєві передбачені значні суми, які інвестуються об'єднанням. До речі, за словами Олега Тертишника, кілька років тому в Полтаві практикувалося подібне. Зокрема, запропонувавши мешканцям будинку, що в мікрорайоні Половки, створити ОСББ, міська влада виділила кошти на ремонт. Проте одразу після проведення капремонту жителі заявили, що вже не хочуть створювати ОСББ, мовляв, навіщо, якщо будинок тепер у гарному стані. Це – ще один організаційний парадокс чи особливості менталітету?..
За кордоном процес формування ОСББ вже давно відбувся. За останні 30 років вони утвердилися в США. Скажімо, в одному із місцевих штатів законодавчий акт про об'єднання співвласників багато-квартирних будинків прийняли ще в 1964 році. У Польщі реформи в житловому господарстві розпочалися близько 15 років тому, поклавши обов'язок утримання будинків на ОСББ. Передбачили й стимул: об'єднанням надано право заробляти кошти та вкладати їх в утримання будинку. Не можна сказати, що наша країна "стоїть на місці" в цьому питанні, стверд-жують фахівці. Певні зміни відбуваються, процес, хоча й повільно, але просувається вперед. Проте чи знайдуться кошти, щоб не тільки перевести заплановані 70% житлового фонду на баланс ОСББ, а й забезпечити їх нормальними умовами? Час покаже.