За радянських часів виробляти сувеніри дозволялося лише за “канонічними” зразками, які затверджувала художня рада у Києві. Тож для художнього розпису виробів із дерева був характерний полтавський орнамент, у кольоровій гамі якого переважають темно-зелена, червона та синя барви. Нині ж у роботах миргородських майстрів немає якихось шаблонів. Кожен виріб – по-своєму унікальний.
Основна порода, з якої виготовляють сувеніри, – осика. Її спилюють, розкряжовують і відправляють на подальшу переробку. Вибирають найкращу сировину – без сучків та різних дефектів. Чорнова обробка деревини проходить безпосередньо в цеху. Столяри, токарі, шліфувальники надають заготовкам потрібної форми.
Всього у сувенірному цеху – двадцять працюючих. Основа колективу – художниці. Саме вони розписують декоративні вироби, надаючи їм завершеного вигляду. При цьому всі візерунки – неповторні. Хоч би й малювали однаковий узор, у кожної художниці “своя рука” – один малюнок не буде схожий на інший.
Усі художниці – випускниці Миргородського керамічного технікуму. Дехто з них, як, наприклад, бригадир Валентина Даценко, працюють у цеху понад двадцять п’ять років. “Навіть будь-яка гілка дерева чи квітка, побачена по дорозі на роботу, може надихнути на створення орнаменту. Багато залежить і від настрою. Засяяло сонечко – хочеться малювати більш яскравими фарбами. Хоча по дереву значно складніше малювати, ніж по кераміці. Адже дерево одразу всотує в себе фарбу і виправити щось, стерти – вже неможливо”, – розповідає художниця.
Отже, спочатку готова так звана “біла сировина” розписується і вже потім лакується. Розмальовують вироби натуральною гуашшю, а покривають тільки харчовим лаком. Така продукція екологічно чиста, тому не лише приносить неабияке естетичне задоволення своїм споживачам, а й слугує в домашньому господарстві.
Свої вироби миргородські майстри реалізують без торгових націнок, тому ціни на них доступні. Виготовляють тут продукцію й цілими партіями на замовлення кафе, які облаштовують інтер’єр у національному стилі. Цех активно співпрацює з полтавськими магазинами “Сузір’я” та “Фіалка”. Серед постійних замовників – Мгарський Спасо-Преображенський монастир. Щороку Миргородський сувенірний цех приймає участь і в Національному Сорочинському ярмарку. Особливо великим попитом у його гостей користуються бочечки з лісовим медом, заготовленим на пасіках лісгоспу. А декоративні вироби потім ще довгі роки нагадують про наш славний полтавський край.