Про це йдеться в листі на адресу редакції “Зорі Полтавщини” за підписами кількох десятків мешканців супрунівських багатоповерхівок. Вони пишуть: “Наші будинки були зі зручностями (вода, газ, каналізація). Теплом нас забезпечувала місцева котельня, часто в квартирах було холодно… Два роки тому в ній встановили новий котел, і нам пообіцяли, що опалювання покращиться, та цього не сталося. А в лютому 2010 року Супрунівська сільська рада ухвалила рішення закрити котельню як економічно невигідну і всі квартири в будинках на вул. Нафтовиків, 13, 15, та Яблуневій, 2, перевести на індивідуальне опалення. Нас, мешканців зазначених будинків, повідомили про це після завершення опалювального сезону, а от де брати гроші на встановлення автономного опалення в наших квартирах – не сказали. А для цього потрібно більше 10 тисяч гривень. У багатьох людей немає такої великої суми грошей. До того ж ніхто не знає достеменно, як подібне переобладнання вплине на стан комунікацій будинків, зокрема на електромережу, адже вона не пристосована до такого великого навантаження, яке неминуче у разі одночасної роботи електрокотлів у всіх квартирах.
Сільська рада, на нашу думку, ухвалюючи таке рішення, повинна була потурбуватися про фінансування переобладнання наших квартир під індивідуальне опалення. Але цього не сталося. Що нам тепер робити, не знаємо, а зима – вже на порозі…”
– П’ятиповерховий будинок, в якому живу, знаходиться на вулиці Нафтовиків, 15. Коли 8 років тому я купив собі у ньому однокімнатну квартиру, в ній були гаряча й холодна вода, опалення, – розповів пенсіонер із Супрунівки Анатолій Пожар. – Тепло на мій будинок і сусідні, зведені полтавськими підприємствами для своїх робітників, подавала місцева котельня. Але поступово гарячої води не стало – ось уже кілька років її немає. Довелося купити електробойлер. А тепер нас позбавили тепла, закривши котельню. Там вже навіть встигли демонтувати обладнання. Мешканцям будинків, які обслуговувала котельня, порадили встановлювати в своїх квартирах автономне опалення. Багато людей, в кого була фінансова можливість, так і зробили. А в мене зайвих грошей немає, бо я живу один на скромну пенсію, хворію, переніс дві операції… Боргів із оплати комунальних послуг, в тім числі й за теплопостачання, не маю і вважаю неправомірним, що мене змушують переходити на індивідуальне опалення за власний рахунок. На це потрібно щонайменше 10 тисяч гривень, а це непомірно дорого для мене…
Не має змоги встановити в своїй квартирі “індивідуалку” не лише Анатолій Миколайович Пожар, а й мешканці ще близько сорока квартир із будинків, відключених від теплопостачання. Серед них – пенсіонери, інваліди, матері-одиначки.
– Ми мешкаємо в будинку на вулиці Яблуневій, 2, на 5-му поверсі. Я перебуваю на обліку в центрі зайнятості. До пенсії мені залишилося всього 9 місяців, через те не можу знайти роботу, – розповіла Ніна Дмитренко. – Мій дохід – 400 гривень виплати з безробіття, чоловік перебивається тимчасовими заробітками. З нами мешкає наша донька з 2-річною дитиною, отримує на неї від держави по 130 гривень на місяць. Оце і всі наші кошти. Зрозуміло, що в жодному банку нам не дадуть кредиту, щоб провести автономне опалення. У нас холодно, протяги, ніяк не допросимося в нашому ЖЕДі, щоб повставляли шибки у вікно, що в коридорі на сходах. А тепер ще й опалення не буде, то взагалі позамерзаємо, мабуть. Малу дитину шкода…
Тетяна Василівна (прізвища не назвала) мешкає в сусідньому будинку – Нафтовиків, 13. Вона нещодавно поховала чоловіка і заплатити за виготовлення документації на індивідуальне опалення й обладнання теж не в змозі. Жінка розповіла, що з шести квартир на сходовій площадці, на якій знаходиться й її квартира, лише в одній встановили автономне опалення. В інших живуть пенсіонери, які не мають для цього коштів.
Світлана Чеберко – вже давно на пенсії. Вона мешкає разом із внучкою й правнуком, якому трохи більше 1 року. Усі троє живуть на бабусину пенсію. Вони теж залишилися без централізованого опалення і надії на тепло.
– Поки ще не надто холодно, але вже зараз треба вдягатися тепло… На зиму сільська рада виділила нам комин (калорифер. – Авт.), ото й грітимемося. А на кухню чи у ванну доведеться у куфайці ходити. А як купатися в таких умовах – навіть і не знаю… – бідкається Світлана Григорівна.
Володимир і Лоліта Ісраелян – інваліди, причому Володимир Ваганович – лежачий. Вони обоє отримують мінімальні пенсії – грошей не вистачає навіть на те, щоб зробити в квартирі косметичний ремонт. Про індивідуальне опалення навіть і не мріють:
– Що ж, взимку будемо обігрівати кімнату калорифером, як, утім, і минулого року, коли опалення часто вимикали. Обігрівач нам видали в сільраді. Якщо буде дуже холодно, вмикатимемо газ на плиті – неекономно, але що робити?..
Мешканці кількох супрунівських п’ятиповерхівок, які лишилися без централізованого опалення, звернулися до відповідних інстанцій за захистом своїх законних інтересів. Там погодилися з тим, що “сільською радою не була врахована фінансова можливість мешканців, які неспроможні за власний рахунок перейти на індивідуальне опалення”. Нині прокуратура Полтавського району перевіряє правомірність прийняття сесією Супрунівської сільської ради рішення про закриття котельні. Супрунівський сільський голова Володимир Богатир так прокоментував рішення депутатів:
– Це рішення було прийняте колегіально депутатами Супрунівської сільської ради 23 лютого цього року в зв’язку з великою заборгованістю з оплати за газ – на той момент було більше 380 тисяч гривень, із яких понад 350 тисяч гривень – борг населення за комунпослуги. До того ж частина мешканців п’ятиповерхівок, про які йде мова, уже перейшла на індивідуальне опалення, і це призвело до розбалансування централізованої системи теплопостачання – вона працювала з перебоями. В 10 багатоквартирних будинках централізовано опалювалося всього 169 квартир, тож робота котельні, яка перебувала на балансі місцевого КП “Житлово-комунальний комбінат”, стала економічно невигідною.
Володимир Богатир розповів, що
2 роки тому за кошти бюджету сільради була проведена реконструкція газових мереж для підготовки до переведення всієї системи в режим роботи автономного поквартирного опалення.
– З метою підтримки мешканців, які самі не в змозі оплатити перехід на індивідуальну систему опалення, сільська рада допомагає отримати кредити на суму 5 тисяч гривень строком на 2 роки під 3 відсотки в обласному фонді підтримки забудовників на селі. Тож усі, хто хотів отримати гроші й встановити індивідуальне опалення та надав необхідний пакет документів, зробили це, – зазначив Володимир Богатир.
За його словами, на встановлення індивідуального опалення в 1–2-кімнатній квартирі достатньо й 7 тисяч гривень, у тім числі й на отримання необхідної технічної документації, й на купівлю та оплату встановлення теплового обладнання.
Усіх, хто з тих чи інших причин не зміг отримати кредиту, в тім числі й людей, із якими нам вдалося поспілкуватися на місці, сільська рада забезпечила калориферами…
***
На щастя, осінь цього року тепла, як ніколи. Та й зиму синоптики обіцяють нехолодну – дай Боже! Але що чекає на мешканців супрунівських п’ятиповерхівок, які, казенною мовою кажучи, підпадають під статус соціально незахищених, у подальшому? Котельні, яка опалювала згадані будинки на вулицях Нафтовиків і Яблуневій, фактично більше не існує. Та навіть якщо її й можна було б знову запустити, то через деякий час все одно закрили б, адже опалювати кілька десятків квартир, що знаходяться в різних будинках, збитково. Й так КП “Житлово-комунальний комбінат”, яке обслуговує Супрунівку, через борги досі не отримало ліміту на газ. Невже єдине, що залишається людям, – за безцінь продавати свої неопалювані квартири і купувати собі гірше, але тепліше, помешкання в іншому місці? До речі, поді
бна ситуація – непоодинока. Наприклад, у Терешках Полтавського району нещодавно так само закрили збиткову котельню, й місцеві мешканці змушені були перейти на індивідуальне опалення. Але в їхньому випадку виготовлення технічної документації взяв на себе місцевий ЖЕД. А хто ж захистить соціально незахищених мешканців Супрунівки, які залишилися без опалення не зі своєї вини?