Навіть розпаювання колишніх колгоспних земель не зробило їх повноцінними власниками. Вони здебільшого змушені здавати отримані земельні частки великим агропідприємствам в оренду за мізерну орендну плату, бо не в змозі самотужки обробляти свої паї без техніки, без грошей, без можливості вигідно продати вирощену продукцію. Але нечисті на руку ділки норовлять обдурити селян і в цьому, загнати їх у іншу, орендну, кабалу, змушують їх підписувати незаповнені бланки довгострокових договорів оренди або без будь-якого пояснення зменшують розміри паїв і, як результат,  плату за користування ними. Саме в такій ситуації опинилося більше 900 власників земельних часток (паїв), які проживають на території Великобудищанської сільської ради Диканського району.
На руїнах колгоспу імені Куйбишева
Колись у цих краях існував колгосп імені Куйбишева – потужне господарство, яке обробляло тисячі гектарів ріллі й де був великий тваринницький комплекс. Нині про нього нагадують лише порожні напіврозвалені корівники… У 1995 році відбулося роздержавлення колгоспних земель відповідно до вимог Земельного кодексу України та Указу Президента України “Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям” від 8 серпня 1995 року. Була розроблена необхідна технічна документація для оформлення державних актів на право колективної власності на землю. Під час її виготовлення провели інвентаризацію колишніх колгоспних земель, склали плани земельних угідь і меж земельних ділянок колективної власності. В результаті з’ясувалося, що землі колективної власності складають 4125 га, в тому числі сільськогосподарські землі – 3847 га, з них: рілля – 2626 га, сіножаті – більше 530 га, пасовища – майже 560 га. Усі ці землі були передані в колективну власність колгоспу імені Куйбишева згідно з відповідним державним актом. Станом на 21 листопада 1995 року в колгоспі було 824 члени.
Процес розпаювання колективних земель розпочався в лютому 1996-го із загальних зборів членів колгоспу імені Куйбишева. Для організованого проведення процедури розпаювання була обрана комісія у складі        9 чоловік, яку очолив тодішній голова колгоспу. Згідно з чинним земельним законодавством були здійснені розрахунки вартості земельних часток (паїв) та їх розміру – в середньому 4,4 га за ціною 13690 грн. Їх розглянула й схвалила обрана комісія і затвердила Диканська райдержадміністрація відповідним розпорядженням від 2 квітня 1996 року. Незабаром пайовики отримали сертифікати на право власності на свої земельні частки (паї) і віддали землю в оренду. Здавалося, нарешті вона почала приносити тим, хто її обробляв, хоч і не надто великий, але стабільний прибуток. Та це тривало недовго…
Земельні махінації
У листопаді 2000 року тодішній голова комісії господарства з паювання земель здійснив службове підроблення – особистим підписом і печаткою сільгосппідприємства “Світанок”, правонаступника КСП імені Куйбишева, засвідчив завідомо неправдиві документи. Згідно з ними комісія, ним же і очолювана, нібито затвердила “уточнений розмір середньої частки (паю) – 2,6 га вартістю 10409,6 гривні (рілля)”, тобто менше від затвердженої раніше площі паю на 1,8 умовних кадастрових гектарів. У підроблених документах було також зазначено, що присутні на зборах уповноважених 11 чоловік погодилися із рішенням комісії й ухвалили уточнені розрахунки середньої земельної частки. На підставі цих “липових” документів рішенням Великобудищанської сільради Диканського району, в якому не була вказана дата, затвердили земельну площу, яка підлягала паюванню, – 2425 га. Таким чином, у результаті злочину, здійсненого колишнім головою колгоспу імені Куйбишева, згідно з ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України, а саме – службового підроблення, земельні частки пайовиків зменшилися з 4,4 га до 2,6 га. В їхньому розпорядженні залишилася лише рілля, а сіножаті й пасовища були відчужені. Нові, менші за розміром, земельні частки (паї), а також їх грошова оцінка були затверджені відповідним рішенням сесії Великобудищанської сільської ради, до речі, знову ж таки без вказаної дати його прийняття, і розпорядженням райдержадміністрації від 25 грудня 2000 року. Рішенням сімнадцятої сесії двадцять третього скликання Диканської районної ради від 30 серпня 2001 року “Про затвердження схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП ім.Куйбишева Диканського району” були остаточно закріплені “уточнений розмір земельної частки (паю) в розмірі 2,6 кадастрових гектарів та її вартість 10409,6 грн”. Всього, згідно з уточненою схемою поділу земель колективної власності КСП ім.Куйбишева, паюванню підлягало 2425,4 га, тобто лише рілля.
Таким чином, у результаті злочинних дій були грубо порушені законні права пайовиків колишнього колгоспу імені Куйбишева.
“Піррова перемога”
Коли селяни дізналися про те, що їх ошукали, вирішили відстоювати свої законні права в суді.
– У 1996 році, коли відбувалося розпаювання колгоспних земель, нам наміряли по 4,4 гектара. А потім через деякий час виявилося, що в нас лише по 2 гектари, і так і до цього часу, – бідкається мешканка Чернечого Яру, пенсіонерка Галина Кушніренко. – Ми подали позов до суду про скасування незаконних рішень щодо зменшення наших земельних часток і виграли його. Але чи повернуть нам решту землі, хтозна…  
– Ви ж розумієте, чим більша площа паю, тим більша за нього орендна плата. Тому ми й боролися за відміну незаконно прийнятих рішень про зменшення паїв. Чому ми повинні комусь віддавати наші землі й дозволяти нас дурити? – зазначила інша мешканка Чернечого Яру, пенсіонерка Ніна Селецька.
31 липня 2009 року Диканським районним судом Полтавської області була ухвалена постанова, згідно з якою визнані незаконними й скасовані усі згадані вище рішення, зокрема, розпорядження Диканської РДА від 25 грудня 2000 року “Про затвердження уточненої вартості та розміру в умовних кадастрових гектарах по КСП ім.Куйбишева” та інші. Здавалося б, інтереси селян захищені, й вони можуть сподіватися на допаювання незаконно забраних у них сіножатей і пасовищ. Але, на думку начальника відділу Держкомзему в Диканському районі Полтавської області Наталії Бойко, це – “піррова перемога”:
– У результаті того, що постановою Диканського районного суду Полтавської області було скасоване як незаконне розпорядження Диканської РДА від 25 грудня 2000 року “Про затвердження уточненої вартості та розміру в умовних кадастрових гектарах по КСП ім. Куйбишева”, нині ми не можемо обрахувати вартість земельної частки (паю) по Великобудищанській сільській раді. Тобто припинені усі операції із землею колишнього колгоспу ім. Куйбишева. Але вихід із ситуації є: необхідно зібрати загальні збори, на яких повинні бути присутніми не менше 2/3 пайовиків колишнього колгоспу, і вони мусять виступити з ініціативою допаювання земель, тобто сінокосів і пасовищ. Але це малоймовірно з огляду на те, що до цього дня подібне бажання виявляли лише близько 130 чоловік із 900. Більшості людей це не потрібно, бо із тих, хто дійсно працював у колгоспі імені Куйбишева, залишилося не так багато людей. А решта – це спадкоємці, яких влаштовують та кількість землі, яку вони нині мають, і та орендна плата, яку вони отримують. Ті державні акти на земельну частку, які є в людей, дійсні, але наразі передати свої паї ні у спадщину, ні в оренду вони відтепер не можуть, бо нині неможливо обрахувати їх вартість, немає відповідних рішень – вони скасовані постановою суду від 31 липня 2009 року. Тож тепер залишається єдине – перепайовувати землі.
Інший вихід із цієї ситуації, за словами Наталії Бойко, – звертатися до суду щодо визнання скасованих рішень, принаймні тих, які стосуються вартості земельної частки та
її розміру, дійсними…
Ні землі, ні грошей, ні надії
Нині, коли паї мешканців Великобудищанської сільради перебувають в оренді у кількох господарствах, схоже, люди не до кінця усвідомлюють усю гостроту проблеми, яка їх спіткала. Коли ж настане час заключати нові договори оренди, зробити це буде неможливо. Для цього необхідно або затвердити документ, у якому має бути визначена вартість та розмір земельних часток, або заново провести розпаювання. А це надто тривалий процес, до того ж вартісний. Причому тепер за виготовлення необхідної документації змушені будуть платити самі пайовики – й ті, хто жадає допаювання, і ті, хто волів би залишити все так, як є.
Як повідомила Великобудищанський сільський голова Христина Покутня, більша частина недопайованих пасовищ і сінокосів, площа яких – більше 1 тисячі га, поволі заліснюється і стає непридатною для використання за призначенням, а менша – знаходиться в оренді у ТОВ “Українська агроінвесткомпанія”. Гроші за це поповнюють бюджет сільської ради. Але зрештою селяни, які вік трудилися на землі й сподівалися отримати від здачі її в оренду копійчину, таку необхідну в умовах відсутності на селі роботи, фактично залишилися без землі, хоч і мають на неї беззаперечне право, без грошей і без надії. Чи розрубить хтось цей земельний “гордіїв вузол”?..