У приймальні “Полтавського хлібокомбінату” повідомили, що генеральний директор Валентина Бутрим перебуває у відрядженні, у той же час керівник прес-служби міської ради Віктор Кикоть повідомляє, що питання забезпечення хлібокомбінату паливом нині вирішується у ДК “Газ України” в Києві. Залишається сподіватися, що підприємство усе ж запрацює найближчим часом.
У Полтаві вже немає хлібного ажіотажу, який спостерігався минулого тижня. Якщо ще в п’ятницю у мікрорайонах Алмазний, Поділ, Левада, Половки хліб можна було купити тільки до обіду, то нині хлібні прилавки заповнені протягом усього дня. На полицях можна знайти вироби з Миргорода, Кременчука, Хорола, Нових Санжар, Комсомольська, Харкова, Дніпропетровська. Дехто з полтавців навіть не помітив підміни.
За даними прес-служби міської ради, із
40 т хлібобулочних виробів, що їх у середньому споживають жителі Полтави протягом доби, ВАТ “Полтавський хлібокомбінат” постачає
28 т, ВАТ “Хлібозавод “Південний” – 7 т, Полтавський філіал ТОВ “Хлібокомбінат “Кулиничі” – 3 т, решту – дрібні виробники.  
Щоб стверджувати про монополію ВАТ “Полтавський хлібокомбінат” на ринку Полтави, потрібно провести окреме дослідження, говорить голова Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, депутат обласної ради Володимир Оніщенко.
– Становище цього хлібокомбінату можна охарактеризувати як домінуюче. Варто відзначити: ціна на хліб, принаймні масового споживання, у підприємства набагато нижча, ніж в інших хлібозаводів, – зауважує посадовець. – Для пенсіонерів і малозабезпечених різниця в ціні, наприклад, у 25–30 копійок, суттєва. Тому якщо “Полтавський хлібокомбінат” не відновить виробництво, постраждають у першу чергу вони. Підприємство стратегічне, має суттєву частку на ринку Полтави, тому з допомогою влади треба досягти порозуміння і зробити реструктуризацію боргу.
Хлібопекарні підприємства регіону вже збільшили обсяги виробництва, щоб заповнити прогалини у забезпеченні полтавців хлібом. Однак їхні керівники не радіють тому, що ринок звільнився, адже зупинилося потужне підприємство.
– Робимо постійний моніторинг ринку, тому, як тільки виникає ажіотаж навколо хліба, знаємо: хтось не працює, і намагаємося підстрахувати колег, – говорить голова правління ВАТ “Хлібозавод “Південний” Зоя Кривеженко. – Маємо можливості виготовляти ще більше хлібобулочних виробів, але наше підприємство не запрошували на нараду в міськвиконком і офіційно не пропонували брати участь в усуненні дефіциту, що виник.
“Було зібрано дані про резерви більш-менш відомих виробників. Списки запропоновано торговельній мережі, продавці знають якість хліба кожного, тож самі визначаться, з ким будуть працювати”, – пояснює керівник прес-служби міської ради Віктор Кикоть.
Генеральний директор ПП “Хорольська механізована пекарня”, голова асоціації “Полтавахліб” Іван Бондаренко нарікає на нестачу сировини і транспортні проблеми: “Наше підприємство постачає тепер у Полтаву вдвічі більше хліба, ніж до цього, – дві тонни щодня. Потужності дозволяють ще збільшити виробництво, але не вистачає борошна і машин для транспортування готових виробів, – говорить він. – На жодному млинкомбінаті області сьогодні немає зерна, щоб я як виробник міг на рік укласти договір про постачання борошна. Зерно лежить або у виробника, який чекає підвищення ціни, або на елеваторах у зернотрейдерів, які хочуть вивезти його за кордон. Тож спланувати роботу підприємства я не можу”.
Начальник головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Олександр Сень запевняє: “На сертифікованих складах Полтавської області у сільгосппідприємствах та на елеваторах нині є 242 тисячі тонн продовольчої пшениці. Це вдвічі більше, ніж хлібокомбінатам потрібно на рік роботи. Вони повинні перейти від хаотичних одноразових поставок до системи довготермінових зв’язків із виробниками борошна. Можливо, хлібокомбінатам хочеться дешево купити, а виробники через недорід хочуть продати зерно дорожче. Але сьогоднішня ціна не вища минулорічної, об’єми є. Проблеми продовольчого зерна в області немає”.
Як каже народна мудрість, святе місце порожнім не буває – ринок скоригував відносини, і дефіцит, що виник на хлібних полицях, швидко ліквідували. А от прихильникам продукції “Полтавського хлібокомбінату” залишається тільки сподіватися і вірити, що потужне підприємство все ж таки незабаром запрацює.
***
Окрім полтавських хлібозаводів №1 і №3, до складу ВАТ “Полтавський хлібокомбінат” входить Кохнівський хлібокомбінат, який постачає продукцію на ринок міста Кременчука. Однак стан справ на “Полтавському хлібокомбінаті” ніяким чином не впливає на забезпечення хлібом  наддніпрянського міста. Ще кілька десятиліть тому тут збудували досить потужний хлібокомбінат, який спроможний  у повному обсязі задовольнити попит кременчужан на головний харчовий продукт. Нині він виробляє 40 т хліба та хлібобулочних виробів із 68 т, необхідних місту щодоби, а Кохнівський хлібокомбінат – удесятеро менше, тож займає на місцевому ринку хліба незначну нішу. Із входженням у ринкову економіку в Кременчуці почали з’являтися ще й міні-пекарні. За словами начальника управління торгівлі та підприємництва Кременчуцького міськвиконкому Людмили  Жорняк, якщо навіть це підприємство взагалі припинить виробництво хліба, то це ніяким чином не позначиться  на  загальній ситуації. Кременчуцький хлібокомбінат спроможний досить швидко збільшити обсяги виробництва.
***
До речі, згідно з даними досліджень Антимонопольного комітету, виробництво хлібобулочних виробів підприємствами галузі у Полтавській області скоротилося на 30%. Як пояснює голова Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Володимир Оніщенко, через якісні показники люди перейшли на випікання паляниць чи буханців удома або купують продукцію міні-пекарень.