Дуже символічно, що у дні, коли відзначалася річниця визволення Полтавщини від фашистських загарбників, зоряни вирушили у Котелевський район – наша подорож пройшла стежками партизанської слави. Таким чином продовжилася добра редакційна традиція відвідин пам’ятних місць Полтавщини. Доброзичливо й гостинно зустріли нас лісівники Рублівського лісництва ДП “Полтавський лісгосп” – лісничий Павло Корсун та його помічник Станіслав Ковпак.
Насамперед, господарі розповіли про роботу лісництва. Тридцять його працівників, у тому числі ланка лісокультурниць, опікуються лісами на площі понад 3 тисячі гектарів. Це люди, які саджають молодий ліс, роками за ним доглядають, охороняють від пожеж та знають, як отримати більше якісної продукції. До речі, за обсягами реалізованої лісопродукції Рублівське лісництво – на другому місці в лісгоспі. Втім, природі рублівські лісівники повертають сторицею: насаджують удвічі більше, ніж рубають, адже постійно заліснюють неугіддя. Посадковим матеріалом – саджанцями сосни, дуба червоного, берези та інших культур – забезпечують розсадники сусіднього Борівського лісництва.
Разом із інженером лісових культур Полтавського лісгоспу Віталієм Кондратенком, який супроводжував нас протягом поїздки, ми під’їжджаємо до масиву молодого, п’ятирічного, лісу. Власне, до п’яти років насадження вважаються не лісом, а лісовими культурами, уточнюють лісівники. Такий собі лісовий “дитсадок”!
Як нам пояснили, росте тут пінус сільвестріс. Не здогадались, що це? Це наша звичайна сосна, чи не найголовніша і найчисельніша порода зеленого поясу Полтавщини. Передусім отримуємо інструктаж щодо правильного збору грибів та орієнтування. Виявляється, всі масиви поділені на так звані квартали, кожен із яких позначений межовим знаком із порядковим номером. Коли вже хто й заблукав – лісівникам неважко визначити за ним місцезнаходження невдахи.
До речі, вони й самі дивуються: незважаючи на неймовірну  спеку, ліс цього року порадував любителів “тихого полювання” небувалою кількістю маслюків. А вони, як відомо, полюбляють саме молоденькі насадження. Натомість найбажаніших “трофеїв” – білих грибів – цього року доведеться попошукати!
Ну і який же виїзд на природу без справжньої рибної юшки та кулішу з димком?! Та тут вже постаралися майстер лісу (і, як виявилося, смачнючих страв на вогнищі) Василь Мяло і бухгалтер Рублівського лісництва Валентина Філенко.
Тож колектив “Зорі Полтавщини” вдячний усім цим людям, а також начальнику обласного управління лісового та мисливського господарства Юрію Тараненку за допомогу в організації такої чудової подорожі. Вона ще більше переконала нас в особливості професії лісівника, в якій тісно переплелися романтика і нелегка праця. А ще – у тому, що на Полтавщині чимало цікавих, мальовничих місць, які, власне, й дають нам натхнення жити, творити й любити.
aПомічник лісничого Станіслав Ковпак та лісничий Рублівського лісництва ДП “Полтавський лісгосп” Павло Корсун.
aПрацівники лісництва Віктор Олійник, Микола Алєксєєв, Василь Мяло, Анатолій Свирид, Дмитро Лоза.