Того дня поета перепоховали на Чернечій горі, біля якої Шевченко хотів поставити хату. На саму гору труну несли на руках. Згодом люди насипали на могилі Тараса Шевченка курган, поставили дубовий хрест, який із часом підгнив і впав. Уряд довго не дозволяв встановити на могилі новий, чавунний, хрест – аж до 1884 року. Чернечу гору з того часу перейменували на Тарасову – ця вершина стала одним із головних національних центрів єднання українців довкола ідеї створення Соборної Української Держави.
10 червня 1918 року могилу Тараса Шевченка було визнано національною власністю.
Заповідник створено 20 серпня 1925 року постановою РНК УСРР “Про оголошення території могили
Т. Г. Шевченка державним заповідником” з метою охорони меморіалу
Т. Г. Шевченка. Постановою Ради Міністрів УРСР від 21 листопада 1989 року “Про створення Шевченківського національного заповідника в м. Каневі” йому присвоєно статус національного, що був підтверджений Указом Президента України “Про національні заклади культури” від 11 жовтня 1994 року. Шевченківський заповідник є найдавнішим історико-культурним заповідником в Україні й першим із закладів гуманітарної сфери, удостоєних статусу національного.
У 1939 році на Тарасовій горі встановлено пам’ятник поетові.
У складі заповідника – вісім пам’яток культурної спадщини: від доісторичних часів до сьогодення, це відомий у світі культурно-освітній, науково-дослідний і туристичний центр. У музейній колекції заповідника – понад 20 тисяч унікальних пам’яток, окрасою яких є меморіальні речі та офорти Тараса Шевченка, рідкісні видання його творів, високохудожні твори українських та зарубіжних митців, шедеври народної художньої творчості, цінні архівні документи, фото- і кіноматеріали, аудіо- та відеозаписи знаменитих бандуристів і кобзарів. При заповіднику діє наукова бібліотека, фонди якої сформовані з тематичної книгозбірки у 23 тисячі примірників.
Щороку музеї Шевченківського національного заповідника відвідують понад сто тисяч туристів із усіх куточків України та десятків зарубіжних країн, які на Тарасовій горі відкривають для себе дивосвіт української культури, одним із визначних творців якої був і залишається поетичний і художній геній Тараса Шевченка.
Нині тривають реконструкція та реставрація об’єктів Шевченківського національного заповідника, розпочаті у 2004 році у зв’язку з підготовкою до відзначення в 2011 році
150-річчя з дня повернення праху Великого Кобзаря до України та у 2014 році – 200-річчя від дня його народження.