Урядовий проект Податкового кодексу, винесений на всенародне обговорення за рішенням Верховної Ради, опублікований у газеті “Урядовий кур’єр” за 3 серпня ц. р. Це не остаточний варіант, наголосила Тетяна Єфименко, яка бере безпосередню участь у розробці документа. В тому, щоб забезпечити стійке економічне зростання країни, зацікавлені усі – влада, бізнес, суспільство, тож розробники чекають пропозицій, які будуть проаналізовані й у разі доцільності враховані.
У свою чергу представники економіки сподіваються на те, що Податковий кодекс стане стимулюючим фактором розвитку економіки, створить умови для справжнього партнерства між державою і платниками податків, для цивілізованого ведення бізнесу. “Нарешті у бізнесу є шанс вийти з-під “даху” силових структур і стати під “дах” закону”, – зазначив, виступаючи на форумі, Андрій Огородніков – віце-президент Всеукраїнської асоціації “Укрринок”, член Ради підприємців Полтавської області, а також – на даний момент – член робочої групи, яка опрацьовує розділ проекту Податкового кодексу, що стосується малого й середнього бізнесу. Оптимізм підприємців живить те, що прагнення влади до співпраці підтверджується справою: адже первинний проект кодексу вже зазнав кардинальних змін на підставі зауважень і пропозицій громадськості. Тож і полтавські підприємці нині особливо активні, розповів Андрій Огородніков по завершенні наради.
Прикметно, що на трибуну виступаючі виходили з конкретними зауваженнями й пропозиціями.
Представники органів місцевої влади ратують за те, щоб у кодексі було передбачено механізм стимулювання розвитку підприємств, що сприятиме збільшенню робочих місць і поліпшить розвиток територій. Але водночас треба знайти відповідь на питання, як доцільніше адмініструвати податок з доходів фізичних осіб.
Підприємці наголошують передусім на тому, щоб кодекс раз і назавжди закріпив принцип: і бізнес, і податківці мають діяти за одними правилами. Наслідки перекосу терезів системи оподаткування й пов’язаних із нею законодавчих норм на бік держави негативно вплинули навіть на таке прозоре підприємство, як ВАТ “Крюківський вагонобудівний завод”. Вже три роки підприємство судиться з державними органами: нечітко прописані норми дозволяють податковому інспектору на свій розсуд застосовувати до підприємства завищені податкові нарахування; у конкретному прикладі, наведеному головним бухгалтером підприємства Тетяною Тимошенко, ціна питання – 200 млн грн. Проте поки що у проекті не дотримано балансу інтересів, у податківців, як і колись, багато прав і мало відповідальності. Розробникам варто врахувати й таке поняття, як економічна ефективність сплати податків: апріорі платник податків не просто сплачує кошти державі, а отримує взамін певні суспільні послуги, причому в ідеалі – користь має бути більшою від втрат. Цю тезу фінансового директора СП “Полтавська газонафтова компанія” Євгена Паленки зал підтримав бурхливими оплесками.
Науковці підкреслили, що не передбачено у проекті й факторів, які сприятимуть орієнтації бізнесу на соціальну діяльність, зокрема медичне, пенсійне страхування працівників.
Свої пропозиції учасники обговорення передали розробникам кодексу.
У цілому ж ідею створення Податкового кодексу громадськість оцінює як значний позитив. По-перше, у зв’язку з тим, що масу нормативних документів у сфері оподаткування замінить одна економічна конституція, як називають Податковий кодекс. По-друге, з появою кодексу, якого Україна чекала 19 років, фіскальне законодавство буде стабілізовано. Це спростить життя платникам податків. Чи буде у виграші держава? Для держави є певні ризики від зниження податкового пресу й зміни системи адміністрування податків, оскільки можуть виникнути проблеми з наповненням бюджету. Ймовірність цього зростає в умовах кризи. Проте результат може бути й протилежним: у зв’язку з тим, що в інших країнах, зокрема європейських, податковий тиск збільшується й там очікується певний відтік капіталу, Україна, де податковий тиск буде зменшено, а законодавство спрощено й гармонізовано з європейським, може стати територією, цікавою для інвесторів, і тоді розвиватиметься значно швидшими темпами, ніж інші країни.
Всенародне обговорення проекту Податкового кодексу триватиме до 20 серпня.
Пропозиції щодо удосконалення проекту Податкового кодексу приймаються у кожному обласному центрі України. Тож надати свої пропозиції і зауваження до проекту Податкового кодексу України можуть усі бажаючі. Мешканцям Полтавської області для цього треба зателефонувати за номерами: (0532) 50-35-20, 50-35-21, 50-35-22. Крім того, пропозиції до проекту Податкового кодексу можна надсилати на електронну адресу gromada@sta.gov.ua.