– Ігоре Анатолійовичу, коли мова заходить про реформування, то виробничники, чиновники різних рівнів роками посилаються на нестачу коштів. То звідки їх візьмуть тепер?
– Житлово-комунальна галузь потребує реформування – й це вже не вимагає доказів. Її аварійний стан справді не виправити без коштів. Потрібні інвестиції. А щоб інвестиції вкладали, потрібні проекти, під які можна дати кошти. Але проектів у нас немає. На Полтавщині перші такі проекти цього року запроваджують у Миргороді.
– Чому саме в Миргороді і які проекти?
– У Миргороді є політичне рішення міського голови. Олександр Паутов цього хоче, може й робить. У місті-курорті втілюють 11 проектів у рамках програми “Реформи міського теплозабезпечення в Україні” на загальну суму близько 10 мільйонів гривень. Кошти надходитимуть із дев’яти джерел фінансування: це різноманітні гранти. Реформування триватиме у два етапи: спочатку запроваджуються так звані м’які проекти, за допомогою яких створюються умови для старту великих інвестиційних проектів. Так, наступного року ми плануємо поставити біокотел під щепу й солому. Але вже на цьому етапі існує проблема: фермери не заготовляють солому й щепу, бо її ніхто в них не бере, а ми не можемо поставити біокотел, бо нема де купити солому. Стабілізуючим фактором у таких ситуаціях повинна виступати влада: вона може гарантувати фермерам закупівлю в них у певних обсягах продукції, а нам – що ця продукція буде вироблена й продана, щоб ми не боялися вкладати кошти в обладнання. Тоді підписується ф’ючерсний контракт.
– Як Ви вважаєте, чи готове суспільство до змін, що пропонуєте?
– У Миргороді ми створили дорадчий комітет, до якого ввійшли спеціалісти галузі, представники територіальної громади, – щоб вони володіли ситуацією. Скажімо, зробили ми сканування житлових будинків тепловізором – вони вжахнулися їх станом: на знімку будинки світяться, бо пропускають тепло.
– Якими ще аргументами переконуєте у необхідності запровадження кардинальних змін?
– Проблеми, що змусять вдаватися до рішучих дій, лежать на поверхні.
Перша – економічна та соціальна. Середня українська сім’я споживає енергоресурсів у два з половиною – три рази більше, ніж європейська сім’я. А через подорожчання газу тарифи зростатимуть. Якщо ж вартість комунальних послуг перевищуватиме 12–14 відсотків у бюджеті сім’ї, люди просто припинять платити. І ми вже на порозі великих неплатежів: на цей рік прогнозують, що недоплата населення України становитиме близько 2 мільярдів доларів. Плюс неплатежі бюджетних організацій. Ми робимо нині аудит миргородських шкіл. Якщо у 2008 році сім шкіл сплатили за комунальні послуги менше мільйона гривень, то цього року сума перевищить 3 мільйони. Так, бюджет виділяє ці кошти – поки що. Але, думаю, що в перспективі матимемо проблему.
Наступна складова – технічна. Не секрет, що в країні, й на Полтавщині зокрема, дуже застарілі основні фонди, знос – до 60 відсотків. Це неконкурентоспроможні котли, розподільча система, труби й усе інше. Тому втрати у теплових господарствах сягають 30 відсотків.
Екологічна складова. Споживаючи багато енергоресурсів, ми забруднюємо атмосферу, передусім – викидами вуглекислого газу. Якщо запровадити заходи енергозбереження, можемо не тільки оздоровити навколишнє середовище, а ще й мати зиск. Знову наводжу як приклад Миргород: ми порахували, що можна “зекономити” понад 11 тисяч тонн вуглекислого газу. За Кіотським протоколом ціна
1 тонни цих викидів коштує 8 доларів. Продавши свою квоту, Миргород може забезпечити близько 1 мільйона гривень надходжень.
Привід говорити про інвестиційну складову при реформуванні ЖКГ з’явився з 2009 року. Бо вартість газу і тарифів була занижена, всі енергетичні проекти окупалися років за десять. Тому бажаючих вкладати кошти в галузь не було. Тепер рентабельність проектів – 25–30 відсотків. Це вже цікаво для бізнесу. Але немає схем, як це зробити.
Коли схеми будуть розроблені, буде розвиватися бізнес: адже відмова від споживання газу змусить переправити потоки коштів на альтернативні місцеві джерела енергії – ті ж щепу, солому. Таким чином реформування ЖКГ сприятиме створенню тисяч робочих місць.
І не забуватимемо про політичну складову: на тлі проблем у країні у виборчих перегонах перемагатимуть ті партії, в програмних засадах яких будуть програми з енергозбереження.
– Яке завдання ставить перед собою робоча група з реформування ЖКГ обласного Комітету з економічних реформ?
– Наше завдання – запустити процес розробки обласної програми. 2 червня Президент України дав старт державній Програмі економічних реформ за 18 напрямками. І один із найпріоритетніших, принаймні для Полтавської області, – це реформування ЖКГ. Найголовніше – не схибити, запустити програму правильно. Що значить правильно? Використати всі рекомендації, які дасть Національний комітет економічних реформ, і ті, що напрацьовані Євросоюзом. Ми хочемо написати цю програму на рівні європейських стандартів. Зокрема, обов’язково врахуємо й стандарт з енергоменеджменту. Раніше не враховувалися природні кліматичні умови, в яких розташовується населений пункт, і природні можливості краю. Припустимо, в Миргороді є торф, то чому б його не використовувати? У Гадячі є геотермальні джерела. Південні райони області зручні для вітроенергетики. Треба вибудувати правильний енергобаланс на основі даних про те, скільки район може споживати енергії, якою володіє.
Програму обов’язково формуватимемо знизу, починаючи з програм на рівні міст і районів. Раніше їм доводили якісь показники, які вони ніколи не виконували. Тепер вони повинні бути зацікавлені. Але тільки достатньо опрацьовані проекти будуть включені в обласну програму.
– Чи передбачатиметься бюджетне фінансування програми?
– Досі програми розроблялися й існували окремо, бюджет – окремо. А потім говорили: так немає ж фінансування. Ця програма передбачатиме комбіноване фінансування й буде безпосередньо до нього прив’язана. На місцевому рівні з муніципальних бюджетів можна профінансувати тільки 8 відсотків. На обласному рівні – тільки 12 відсотків. Решту коштів повинні вкласти приватні інвестори. А для того, щоб інвестори мали можливість вкласти кошти, треба розробити низку інструментів. У програмі також буде прописано блок моніторингу й контролю за виконанням програми.
Людмила САМОЙЛОВА
“Зоря Полтавщини”