Днями до редакції “Зорі Полтавщини” завітала полтавка Ганна Сидоренко, щоб розповісти, як в нашому місті борються з проблемою бродячих собак. Свою розповідь вона підтвердила письмовим зверненням до редакції ще 15 свідків варварського знищення тварин в обласному центрі. “Навесні ми і багато інших жителів нашого міста стали мимовільними свідками жахливої, мученицької загибелі собак, яких хтось потруїв у районі Південного вокзалу й біля місцевого ринку, а також у мікрорайоні Браїлки…” – йдеться у листі. Відвідувачка, яка його принесла, додала, що в першій декаді липня неподалік зупинки громадського транспорту “Оптика” й ринку “Марлана” знову хтось потруїв собак:
– Трупи тварин кілька днів ніхто не прибирав… Після побаченого я на ринок не ходжу – ніяк не можу оговтатися від того страхіття… – схвильовано розповідала відвідувачка.
“Не труїмо, а відловлюємо й
утилізуємо цивілізованим методом…”
У Полтаві проблемою бездомних тварин опікується КАТП-1628. Перший заступник начальника цього комунального підприємства Лариса Кікоть у телефонній розмові повідомила, що знищували собак не їхні працівники.
– Ми не труїмо тварин, а відловлюємо їх у місцях скупчення за заявами мешканців нашого міста. Цим займаються три спеціальні бригади, які доставляють собак до пункту тимчасового утримання. Там їх обстежує ветеринарний лікар. Хворих і старих, а також тих, яких протягом 10 днів не забрали господарі, утилізують цивілізованим методом – “присипляють” за допомогою спеціальних препаратів. Незважаючи на те, що вони доволі дорогі, ми забезпечені ними повністю за рахунок коштів із міського бюджету.
Лариса Володимирівна нагадала, що раніше, у радянські часи, бродячих собак відстрілювали. Для цього навесні запрошували місцевих мисливців, які під контролем правоохоронних органів і в нічний час влаштовували полювання на них. Під час таких рейдів на міських вулицях знищувалися тисячі собак. Тепер так робити заборонено, бо це вважається негуманним методом вирішення “собачої” проблеми.
Закон і протизаконні дії
Згідно із Законом України “Про захист тварин від жорстокого поводження” від 21.02.2006 р. жорстоке поводження з тваринами – це знущання над ними, вчинене із застосуванням жорстоких методів або з хуліганських мотивів, а також нацьковування їх одна на одну, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів. Воно не сумісне з вимогами моральності та гуманності й тягне за собою відповідальність згідно з нормами діючого законодавства.
У відповідності зі згаданим законом в Україні заборонено знищувати тварин, зокрема безпритульних, жорстокими методами, в тім числі відстрілювати чи труїти. Таким чином ті, хто труїть собак у Полтаві, порушують не лише моральні, а й правові норми.
Умертвіння тварин допускається лише в окремих випадках, у тому числі для припинення їхніх страждань й лише тоді, коли немає можливості зробити це в інший спосіб, для контролю чисельності тих, які не утримуються людьми, але перебувають в умовах, повністю або частково створених людською діяльністю, за необхідності оборони від їхнього нападу, якщо виникла загроза життю чи здоров'ю людини.
“Бродячі собаки – це напади на людей, ризик захворювання на сказ, інші хвороби. Тож пропаганда любові до віртуальної бродячої собаки не є конструктивною, – вважає перший заступник начальника КАТП-1628 Лариса Кікоть. – Проблема безпритульних тварин актуальна для нашого міста, тож її необхідно вирішувати”. Вона висловила припущення, що ситуацію з отруєнням собак на міських вулицях спричинив так званий людський фактор.
– Люди, яким не байдужа доля безпритульних тварин, підгодовують їх. Собаки об'єднуються в зграї й нападають на випадкових перехожих. Тож цілком ймовірно, що хтось, кому увірвався терпець, вирішив розв'язати “собачу” проблему в своєму районі, потруївши їх, – зазначила Лариса Кікоть.
Можливо, так воно і є. З іншого боку, випадки розправи з бродячими псами непоодинокі, трапляються в різних частинах міста, та й гинуть від невідомої отрути не одна-дві собаки, а одразу десятки. І відбувається таке не лише в Полтаві. Недавно один із центральних телеканалів показав відеосюжет про те, як в одному з районів Києва від невідомо ким розсипаної отрути теж масово загинули бродячі собаки, а в Інтернеті з'явилися повідомлення про те, що в Лисичанську Луганської області бродячих тварин спалюють живцем…
Інформація про масове отруєння дворових собак у Полтаві, розміщена на сайті інформагентства “Новини Полтавщини” у березні цього року, викликала неабиякий резонанс. Більшість респондентів, які коментували її, погоджувалися, що в Полтаві проблема безпритульних тварин існує, і її треба вирішувати. “Але ж це треба робити людяно й у спеціально відведених місцях!” – зазначив один із відвідувачів сайта. А дехто висловлював припущення, що це – результат так званої “зачистки” міст від бродячих тварин напередодні Євро-2012. Оскільки через Полтаву пролягає “стратегічна” автомагістраль Київ–Харків, то згадану проблему отруєнь справді нерідко пов'язують саме з футбольною темою.
А як у них?..
Втім, проблема безпритульних тварин актуальна не лише в нашій, а й у інших країнах. Щоправда, за кордоном її вирішують, м'яко кажучи, більш цивілізовано. У західних країнах здебільшого застосовують так зване безповоротне відловлювання бездомних тварин, яких поміщають у спеціальні притулки. Туди ж приймають “зайвих” хатніх тварин, від яких відмовилися господарі. Там собакам і кішкам підшуковують нових господарів. Тварин, яких ніхто не забрав, через певний час передають у інші громадські притулки, для подальшого утримання. Тих же, кого ніхто не забирає, “присипляють”. Щоправда, є там і притулки необмеженого прийому. Їх утримують здебільшого громадські організації, які активно виступають проти знищення здорових тварин.
З метою контролю розмноження домашніх улюбленців господарі зобов'язані стерилізувати їх. Ті, хто цього не робить, платять великі податки. Завдяки цьому, зокрема в Англії, кількість тварин, яких “присипляють”, мінімальна: майже всіх тих, кого відловлюють на вулицях, розбирають місцеві мешканці.
Інший метод контролю за кількістю безпритульних тварин у Європі – відловлювання їх, стерилізація й повернення на вулицю. Ця практика застосовується в деяких містах південної Італії, а також у Болгарії та Греції, в першу чергу – до кішок як природних ворогів гризунів. Займаються цим благодійні організації.
Небезпека на повідку
Але небезпечними є не лише безпритульні собаки, а й “хазяйські”. Приклад цього – трагічний випадок, який трапився нещодавно поблизу Києва: молоду жінку в буквальному сенсі цього слова пошматували три пси бійцівської породи. Собаки, обірвавши повідки, накинулися на нещасну з такою люттю, що господиня, яка була поруч, не змогла нічого вдіяти. В результаті постраждалу доправили до лікарні. Операція, протягом якої їй наклали 230 швів, тривала протягом кількох годин…
У будь-якій цивілізованій країні скаженого пса застрелили б на місці, а його господаря суворо покарали. Однак через те, що в українському законодавстві не передбачено кримінальної відповідальності у випадку каліцтва людини чи її смерті внаслідок нападу домашньої тварини, власниця собак, найімовірніше, відбудеться штрафом у розмірі 50 гривень.
Тож, із одного боку, українське законодавство захищає безпритульних тварин від жорстокого поводження з ними, а з іншого – залишає беззахисними тих, хто страждає від “братів наших менших”, і не карає їх безвідповідальних господарів. Це й штовхає людей, не захищених законом, на власний розсуд розправлятися із тваринами…
Юлія ДУМКА-КОНДРАТЬЄВА
“Зоря Полтавщини”