Газета “Миргород – наш дім” за 23 квітня 2009 року надрукувала інформацію про те, як міська організація ветеранів України, а саме – голова ради Василь Вертелецький, його заступник Василь Котик, ентузіаст пошукової роботи, колишній військовий льотчик Микола Долгоп’ятов та громадські помічники намагаються з’ясувати долі багатьох зниклих безвісти воїнів Великої Вітчизняної війни.
Невдовзі після публікації до міської ради ветеранів України звернулася жителька Великобагачанського району Людмила Володимирівна Яшкіна. Разом із ріднею жінка хотіла довідатися про долю зниклого безвісти у роки війни її дідуся – Олексія Лаврентійовича Марченка. Серед багатьох інших він був призваний у 1943 році до 93-ї стрілецької дивізії, згодом удостоєної звання Миргородської.
Пошуковці встановили, що разом з однополчанами Олексій Марченко був учасником битви на Дніпрі біля села Пекарі Черкаської (на той час Київської) області. І загинув у бою смертю героя
10 жовтня 1943 року. Там же і похований у братській могилі. У Миргороді живе дочка полеглого солдата, на жаль, прикута хворобою до ліжка, Анастасія Олексіївна Лебідь.
Знайшовся й однополчанин Олексія Марченка, миргородець Олексій Кійко, який у тому ж бою на переправі через Дніпро був поранений. Він і розповів про останній бій земляка.
Із Полтави у редакцію газети “Миргород – наш дім” пише Зінаїда Георгіївна Агеєва: “Мій тато, Георгій Олександрович Рецепт, до війни працював у Миргороді на аеродромі. Звідти пішов на війну. Поки була жива мама, вона багато разів писала в усі архіви. Відповіді були однакові: “Пропав безвісти…”
Тільки тепер від миргородських пошуковців дочка фронтовика дізналася, що її батько помер від ран у госпіталі міста Абінськ Краснодарського краю. Там на пам’ятнику є і його ім’я. Дочка підтримує зв’язок із тамтешніми ветеранами та пошуковцями. Як сімейну реліквію вона береже фото пам’ятника на батьковій могилі.
Миргородські пошуковці з’ясували долі уже 19 зниклих безвісти воїнів.
Леонард НІКОЛАЄНКО
“Зоря Полтавщини”