Суть справи в тому, що її
97-річний свекор, інвалід, ветеран Великої Вітчизняної, колишній льотчик дальньої авіації Василь Несторович Шликов, який пройшов усю війну, за що має численні бойові нагороди, після смерті дружини повинен успадкувати їхнє спільне житло. Звісно ж, стояти днями в черзі він не може. Всі потрібні для успадкування документи рідні вже зібрали, тож нотаріусу потрібно призначити день і час, коли необхідно привезти ветерана. Але в тому-то й суть проблеми, що потрапити до заповітного кабінету дуже складно. Між тим до закінчення терміну дії довідки з бюро технічної інвентаризації, яка чинна 3 місяці й коштує понад 600 гривень, залишилося півтора місяця. Якщо протягом цього часу Шликови так і не потраплять до нотаріуса, доведеться знову платити за таку саму довідку з БТІ…
У день, коли ми побували в другій Полтавській держнотконторі, черга до нотаріуса нараховувала 72 особи. Станом на 10.30 на прийомі у фахівців перебував лише шостий клієнт…
Людмила Кузнєцова прийшла сюди о 4.20, була вже 12-ю в черзі й не впевнена, чи потрапить на прийом того дня. А Лілія Харчевська прийшла лише на 20 хвилин пізніше, а в черзі аж 22-га.
Люди з черги скаржилися, що окремі нотаріуси другої нотконтори в питаннях прийому громадян не завжди дотримуються графіка роботи, часто змінюються й умови прийому. Невтямки черговикам і те, чому по кілька разів мають сплачувати досить велику суму коштів за довідку з БТІ, якщо в їхній квартирі чи будинку нічого не змінилося, а вже існуючі документи виготовлені цією ж установою…
Черга в буквальному розумінні кипіла від емоцій, адже люди, аби потрапити до нотаріуса, записувалися й  напередодні, о 19-й годині. Кажуть, що для того, аби черга була дійсною, комусь доводиться ночувати біля нотконтори. У чергу "на завтра" вирішили записуватися сьогодні, о 17-й годині, але ж чи прискорить цей попередній запис сам прийом нотаріуса?
Ситуація, про яку йдеться в даній публікації, на жаль, типова. У містах і селищах потрапити на прийом до державного нотаріуса надзвичайно складно. Чому ж так відбувається? Це питання, здається, риторичне. Як, врешті, й наступне: хто ж крайній?..