Завітавши до редакції, автор листа додав, що майже не користується контейнерами для сміття, має власну ділянку, тому харчові відходи складає в яму на компост, а паперові спалює. Анатолій Миколайович переконаний – оштрафували його безпідставно й ображається, що у райвиконкомі не вислухали і не дали змоги захиститися. Надав довідку про те, що був на зборах кредитної спілки пенсіонерів у той час, коли засідала адмінкомісія.
– Ми викликаємо людину на адмінкомісію переважно на основі протоколу, який склала міська інспекція з контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом. Понад 90 відсотків справ, що ми розглядаємо, – саме за порушення правил благоустрою, – розповідає голова адміністративної комісії при виконкомі Ленінської районної в м. Полтаві ради, заступник голови виконавчого комітету з питань будівництва та комунального господарства Дмитро Сироватка. – Людям надсилається повістка. І якщо є відмітка, що людина її отримала, але на комісію не прийшла, ми можемо розглянути протокол без її присутності. Адже на момент засідання не знаємо, справді громадянин не зміг прибути чи просто проігнорував нас. Якщо протокол складений правильно, маємо прийняти рішення про штраф. Раніше перед тим, як штрафувати порушників, їх на перший раз попереджували про адміністративну відповідальність, а тепер законодавство ставить нас у доволі жорсткі рамки – попередження немає, тільки штраф. Адмінкомісія на місце не виїздить, ми маємо справу з документами. На місці працюють інспектори міської інспекції, вони зустрічаються із власниками приватних будинків. Домовласник може погоджуватися чи ні з висновками інспекції, підписувати чи не підписувати протокол, але про факт його складання знає. У приватному домоволодінні має бути договір на вивіз сміття. Якщо цей громадянин уклав його пізніше, а на час складання протоколу договору в нього не було, це вже порушення.
На добровільну оплату штрафу відводиться 15 днів з моменту отримання постанови про адмінстягнення, каже Дмитро Сироватка. 10 дається для оскарження рішення адмінкомісії. Якщо людина його не оскаржила і штраф не сплатила, документи передаються у виконавчу службу.
– Триста сорок гривень – це мінімальний штраф з фізичної особи, – продовжує голова районної адмінкомісії. – Бувало, штрафували чоловіка на таку суму за те, що недопалок на вулиці викинув. Коли люди розповідають, що не користуються контейнерами, бо у них немає сміття, то це не так. У сучасної людини не може не бути відходів життєдіяльності. Спалювати сміття біля будинків заборонено. Помилка автора листа в тому, що не оскаржив нашу постанову, якщо не був з нею згодний, пропустив строки. Коли йому сказали, що заява в суд написана неправильно, треба було попросити, щоб допомогли скласти позовну заяву. А краще – не допускати ніяких порушень.
Все це правильно, і договори з комунальниками мають бути у порядку, і місто має бути чистим. Та думається, що перш ніж штрафувати дідуся, можна було вислухати його точку зору на ситуацію. Якщо не прибув на засідання, але повідомив про поважну причину – викликати повторно. Бувають різні випадки, і все треба враховувати і місцевим радам, і мешканцям, щоб не виникало претензій. На офіційних сайтах Полтавської міської ради і Ленінської районної ради я не знайшла на видному місці інформації щодо правил і норм благоустрою в місті. Мабуть, потрібна повніша й конкретніша інформація для громадян про ці норми і відповідальність за їх порушення.

До речі. У січні нинішнього року Верховна Рада України ухвалила Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері поводження з відходами”. Закон посилює відповідальність громадян і юридичних осіб за порушення правил благоустрою міст, забруднення земель, порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення та зберігання.
Зокрема, Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено збільшення штрафних санкцій за нанесення шкоди довкіллю: стосовно громадян – від 20 до 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340–1360 гривень), стосовно посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів (850–1700 гривень).