Цього року в Полтавській області для участі у ЗНО зареєструвалося 15112 осіб, із них 10144 – випускники загальноосвітніх навчальних закладів 2010 року,  4968 – випускники минулих років. Для них було створено 39 пунктів тестування. Особливістю цьогорічного оцінювання було й те, що учні одного класу складали тести у різних школах. Якщо в минулі роки класні керівники організовано водили своїх учнів до інших шкіл, то цього разу комп'ютер Українського центру оцінювання якості освіти "профільтрував" школярів таким чином, що за однією партою сиділи учні з різних шкіл. Таке нововведення має забезпечити прозорість та чесність ЗНО.
 Під час тестування в приміщенні, окрім абітурієнтів та інструктора, мали право перебувати офіційні спостерігачі, які задля цього пройшли процедуру реєстрації у Дніпропетровському регіональному центрі оцінювання якості освіти.
– У ході цьогорічної кампанії ми не мали ніякого стосунку до системи незалежного оцінювання. Минулого року від нас вимагали реєстрації і відповідальності за кожного із випускників, а нині ми тільки допомогли випускникам зареєструватися для пробного тестування. Нам навіть не дозволили використовувати шкільний автобус для перевезення учнів до пунктів тестування. Але ми змушені відповідати за їхню явку безпосередньо на саме тестування, – розповідає вчитель української мови та літератури, заступник директора з навчально-виховної роботи Новоаврамівської гімназії Хорольського району Надія Димитрова. – Крім того, ми не могли вплинути на результати ЗНО, бо вони зараховуються як державна підсумкова атестація.
Я і мої колеги невдоволені тим, що в цій системі постійно все міняється: щось вводять нове, а щось відміняють. Навчальні програми ми "вичитали" до кінця травня, а вже з 12-го приймали атестацію. Тобто були накладки: йде навчальний процес, а випускники змушені готуватися ще й до атестації. Діти не мали змоги добре підготуватися, бо треба ж і уроки вчити!
– Державна підсумкова атестація не відмінена. Учні 11-х класів із 12 травня складали її у формі шкільних підсумкових контрольних робіт: математику або історію (відповідно до профілю навчального закладу) та українську мову – переказ без творчого завдання. Так само обов'язковими тестами для випускників були: українська мова і література, історія України або математика, залежно від обраного абітурієнтом навчального закладу. Розпочалося тестування першою сесією з української мови та літератури        2 червня. Цього року для тестування були запропоновані такі навчальні дисципліни: українська мова й література, англійська, французька, німецька та іспанська мови, біологія, географія, математика, історія України, фізика, хімія. Три обов'язкові дисципліни для себе обирає сам учень. Взагалі кожен учасник незалежного тестування міг зареєструватися на п'ять предметів. І вже при вступі до обраного навчального закладу він подає три сертифікати на конкурс. Окремі учні могли обрати 2–3 дисципліни, якщо планували йти на творчу спеціальність. У такому разі вони проходитимуть ще й творчий конкурс в обраному вузі, – коментує методист обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені М.В. Остроградського Наталія Барболіна, відповідальна за проведення ЗНО в області. – Крім того, цього року встановлено деякі обмеження: абітурієнти можуть подавати сертифікати не більш ніж до п'яти навчальних закладів і не більш ніж на три спеціальності в кожен із них. На звороті кожного сертифіката ставляться помітки і печатка вишу. А вищі навчальні заклади можуть самостійно підвищувати прохідний бал із профільних предметів. Сертифікати 2008 і 2009 років теж можна використовувати, якщо пройдено весь набір тестування, необхідний для вступу.
А як сприймають тести учні та вчителі? Запитую про це випускників полтавських та приміських шкіл, які проходили тестування із математики у Полтавській державній аграрній академії.
Маргарита Серга:
– Всі завдання були за шкільною програмою, тому мені було легко складати тестування. В першу чергу я надіялася на свої знання. Для мене краще і легше скласти саме тестування, а не екзамени.
Вікторія Грицай:
 – Для мене математика була найлегшою. Нам на курсах давали завдання за попередні роки, то порівняно з цьогорічними вони були важчі. Складати тестування не важко, треба тільки вчити предмети. Головне – знання, а не везіння.
Марина Очерідник:
 – Завдання з математики не важкі, більшу частину я виконала. Навчалась у математичному класі. Можливо, через це мені було легко. А ось тести з англійської я не подужала. Та й були деякі питання не за програмою. Я вважаю, що тестування – це правильно. Якщо систематично все вчити і готуватися, то справитися буде неважко.
Інна Музикант:
– І для мене завдання з математики не були складними. А з біології – важкі, у школі ми проходили не все. Знайомі та однокласники розповідали, що з англійською не справилися. Думаю, що краще й легше було б складати екзамени в школі.
 Дмитро Євтушенко, випускник Новоаврамівської гімназії Хорольського району, теж поділяє думку своїх міських ровесників:
 – З історії більшість завдань були за програмою 6–7-х класів. Математику й історію здавати було важко, а мову – ні. Завдань за програмою старшої школи було небагато. Чув від знайомих, що з біології завдання були дуже важкі, не за шкільною програмою. Також знаходив у Інтернеті чимало скарг випускників на тести з англійської. Та все ж, як на мене, краще складати ЗНО, а не екзамени.
Тож складність завдань із англійської мови – марні нарікання чи реальність? Коментує Наталія Барболіна:
– Безпосередньо до нас скарги стосовно тестування з англійської мови не надходили. Якщо виникали якісь питання й невдоволення, то зауваження висловлювалися безпосередньо на "гарячу лінію" Українського центру оцінювання якості освіти або на його сайт. Ми не виключаємо, що рівень завдань був складним. Але вже зараз створена робоча група з аналізу матеріалів ЗНО з іноземної мови відповідно до наказу Міністерства освіти і науки, яка вивчить цю проблему.
 На сайті Українського центру оцінювання якості освіти знаходимо інформацію, що тести з англійської мови укладалися відповідно до Програми зовнішнього незалежного оцінювання з цього предмета, затвердженої Міністерством освіти і науки України. Там також йдеться про те, що жодного завдання, яке виходить за межі програми, в тесті немає. Завдання розроблялися колективом авторів, серед яких – три вчителі та два викладачі вищих навчальних закладів. Кожне завдання отримало три експертних висновки. Експертизу проводили незалежні експерти, серед яких – два вчителі-предметники, один методист, три викладачі вищих навчальних закладів та міжнародний експерт-консультант із тестології.
 Але не тільки проблемами тестування переймаються нині вчителі та учні, чекаючи, які сюрпризи принесе реформа освіти. Верховна Рада нещодавно ухвалила законопроект, який пропонує ввести         11-річну систему навчання, а також – обов'язкову дошкільну освіту. Залишається сподіватися, що нововведення не стануть обтяжливими ні для вчителів, ні для учнів та їхніх батьків. І що офіційні висновки про проведення ЗНО-2010 будуть об'єктивними.