– Олександре Олександровичу, як вплинула криза на стан формування портфеля замовлень та на збут виготовленої колісної продукції?
– Якщо аналізувати фінансово-господарську діяльність підприємства за минулий рік, то спад виробництва становив близько 50 відсотків у порівнянні з 2008 роком. Однією з головних причин такої ситуації, вважаю, стала світова фінансова криза, яка охопила не тільки західні країни, а й усі країни СНД. Різко впав попит споживачів на колеса до вантажних автомобілів, не було стабільності в роботі підприємств, котрі виробляють легкові автомобілі та автобуси. Виготовлення коліс для сільгосптехніки знизилося на  38,7 відсотка.
Та, як не було важко, ми таки змогли зберегти основний кадровий потенціал заводу, за рахунок чого виготовили і реалізували продукцію у достатній кількості, щоб вийти на кінець 2009 року з прибутком.
– Які підсумки роботи підприємства нинішнього року?
– У цілому ситуацію оцінюю як позитивну. Показники п'яти місяців поточного року дають надію на те, що підприємство поступово набирає обертів. Так, за цей період виготовлено колісної продукції в 1,6 разу більше, ніж за п'ять місяців минулого року, темпи зростання отриманого чистого прибутку досягли 146 відсотків, середньомісячна заробітна плата на одного працівника склала 2538 грн.
– Ваше підприємство фактично експортно орієнтоване. Як складаються стосунки з іноземними партнерами?
– Справді, більше сімдесяти відсотків нашої продукції експортуємо. Найбільша частка припадає на близьке зарубіжжя: Росію, Білорусь, країни Середньої Азії, Закавказзя. Частка експорту коліс до країн далекого зарубіжжя становить 10–20 відсотків. Тут доречно зауважити, що на споживчих ринках сталевих коліс окремих країн склалася майже аналогічна ситуація, як і на ринку України. Під час зустрічей колеги розповідають, що також мають до 60 відсотків спаду обсягів виробництва коліс. Тож їхнє вітчизняне виробництво тепер задовольняє власний попит на колеса. У зв'язку з цим намагаємося шукати нові ринки збуту: збільшити поставки до Польщі, Угорщини, почали працювати з Фінляндією, продовжуємо співпрацю з Італією, країнами Бенілюксу, Єгиптом, маємо замовлення з Ірану.
– Кременчуцький колісний завод – визнаний лідер вітчизняного машинобудування. Напевне, незважаючи на всі труднощі та проблеми, заводчани готують своїм споживачам якісь новинки?
– Звісно, нинішній рік не буде винятком, адже освоєння випуску нової продукції – це стратегія розвитку нашого підприємства.
До речі, активне складання в Україні, зокрема на Кременчуцькому автоскладальному заводі, китайських автівок та їх розповсюдження на просторах СНД і Східної Європи зумовили необхідність наповнити цей ринок сталевими колесами. Наше підприємство з таким завданням впоралося досить швидко.
Щодо іншої заводської продукції, то вже розроблено та виготовлено причіп для транспортування квадроцикла. Його створено на базі знайомого багатьом споживачам причепа "КрКЗ-220". Відтепер кожен, хто має потребу в перевезенні такої мототехніки, може замовити цей причіп на колісному заводі. До того ж суттєвою перевагою над схожими зразками, що починають з'являтися на споживчому ринку, є його універсальність. Причіп може також цілком вправно функціонувати як транспортний засіб для перевезення господарчих та негабаритних вантажів.  
Таким чином, підприємство продовжує дотримуватися активної маркетингової політики на автомобільному ринку України, країн СНД та Європи й вчасно реагує на його потреби.
 – Відомо, що в наступному році підприємству виповниться 50 років від дня заснування. Як готується колектив до цієї дати?
– Якщо економічна ситуація не погіршиться, то є сподівання, що цьогорічні показники будуть кращими. До кінця 2010 року плануємо виготовити та реалізувати колісної продукції на 165 відсотків більше, ніж за минулий рік. Це і буде вагомим подарунком до 50-річчя заводу.Віра ІЛЬКОВА