Дату для відзначення Всесвітнього дня свободи преси обрали, звісно ж, не випадково. Втім, глибокого історичного підгрунтя вона не має. Саме 3 травня 1991 року в Намібії на організованому ЮНЕСКО та ООН семінарі була підписана так звана Віндхукська декларація зі сприяння незалежності африканської преси.
Насправді ж цензурних утисків друковане слово приречене було зазнавати від самої своєї появи. Існує навіть жарт про те, що цензура така ж давня, як і друкарський верстат.
1485 року, тобто вже через 35 років після винайдення Й. Гутенбергом книгодрукування, з'явилися всі ознаки цензури. У німецькому місті Кельні друкарня була заснована в 1469 році, а вже в 1475 році вийшла перша книжка з цензурним дозволом місцевого університету. В 1559 році було опубліковано перший список книг, заборонених Церквою.
З часом функції цензора перебрала на себе держава. І відтоді під цим явищем стали розуміти системний контроль за діяльністю журналістики та книговидання шляхом конституційних, судових, адміністративних, фінансових та навіть фізичних заходів, які проводить або рекомендує використовувати влада.
Мета відзначення Дня свободи преси – нагадувати світовій спільноті про те, що ця свобода – одна з головних вимог, закріплених у Декларації про права людини. Є у 3 травня і сумна традиція – вшановувати пам'ять журналістів, які загинули, виконуючи професійний обов'язок. Актуальна вона, на жаль, і в Україні.
Напередодні 3 травня міжнародна організація “Комітет захисту журналістів” проводить аналіз відносин преси і влади та надсилає до керівників держав листи з викладом свого бачення проблем у роботі місцевих журналістів. Втім, звісно, це тільки рекомендації, які радять взяти до уваги. Невирішеною проблемою преси в Україні продовжують називати тенденційність багатьох публікацій, яку пояснюють залежністю ЗМІ від власників. Твердження про те, що журналістика – четверта влада, так і продовжує залишатися тільки гаслом.
У свою чергу міжнародна організація “Репортери без кордонів” на основі відстежування ситуації у більш ніж ста країнах щорічно складає список “ворогів вільної преси”.
Головним заходом Всесвітнього дня свободи преси вважають вручення премії ЮНЕСКО за внесок у справу вільного друку імені Гільєрмо Кано. Премія заснована на честь загиблого колумбійського журналіста.