Прийшли привітати ювілярку і чимало друзів родини Ротачів, серед них – доктор філологічних наук, професор, ректор Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка Микола Степаненко, голова обласної організації НСХУ Юрій Самойленко, голова міського товариства "Просвіта", заступник директора державного архіву Полтавської області Тарас Пустовіт, голова обласної організації НСПУ Олена Гаран, директор видавництва "Дивосвіт" Ганна Грибан, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури педуніверситету Ганна Радько.
Найдорожчим подарунком для  Алли Олександрівни стала звістка про те, що напередодні було встановлено пам'ятник на могилі Петра Ротача (скульптор – Микола Посполітак) і завершено роботу над підготовкою до випуску другого тому найвагомішого у його житті дослідження – "Полтавської Шевченкіани". Алла Ротач брала безпосередню участь у ній. Нині друзі родини спонукають її написати спогади про незабутнього Петра Петровича. Тож і бажали  міцного здоров'я та наснаги для втілення усіх творчих задумів.
Петро Ротач присвятив дружині не лише власні поетичні рядки, а й свій чудовий переклад пісні Євгена Долматовського "Біла акація". І здавалося, що вона звучить у ці дні журно й оптимістично водночас. Бо життя подружжя хай і не було легким, але дарувало щастя неперебутнє, бо ж любов на цій землі – вічна…