За її словами, “діти війни” могли розраховувати на допомогу в розмірі 50% від суми грошей, які зараз у них є “на руках”. Оскільки партійне керівництво начебто заборонило їй заходити у помешкання до громадян, попросила винести гроші на вулицю, де відразу отримала б “обіцяну виплату”. Перспектива стати наполовину багатшою за якихось кілька хвилин здалася Надії Іванівні дуже привабливою, але сумніви все ж залишалися.  
Раптом до співрозмовниць підійшла ще одна жінка та повідомила Тетяні Олегівні, що принесла гроші свого батька, який є інвалідом війни та прикутий до ліжка. Партійна активістка, не вагаючись, дістала зі свого гаманця половину від суми, яку принесла незнайомка, і вручила їй. Крім цього, вона дала їй дві пластикові картки, сказавши, що на них знаходиться певна сума грошей і ними можна буде розраховуватись у магазинах.
Побачене остаточно переконало пенсіонерку. Надія Іванівна повідомила, що у неї вдома є сім тисяч гривень, які вона може принести та показати. Тетяна Олегівна сказала, що 3,5 тисячі гривень, які потрібно надати як допомогу, в неї із собою вже немає. Вона зателефонувала по мобільному своєму “начальнику” та попросила його привезти цю суму до будинку, де жила пенсіонерка. У цей час до них підійшла ще одна жінка, яку партійна добродійка представила своєю помічницею.
“Коли я зайшла до своєї квартири та розповіла чоловікові, як мені пощастило, що я як “дитина війни” зможу отримати від партії 3,5 тисячі гривень, – говорить Надія Іванівна, – то почула від нього багато неприємних слів. Він кілька хвилин намагався мене переконати, що таких щедрих подарунків не буває, що все це – черговий “лохотрон”. Однак я нічого й слухати не хотіла – витягла зі схованки сім тисяч гривень, взяла з собою паспорт та пенсійне посвідчення й поспішила на вулицю. Зараз я думаю, що перебувала під якимось гіпнозом”.
Надія Іванівна показала “благодійниці” своє пенсійне посвідчення, а потім віддала Тетяні Олегівні гроші для того, щоб вона переписала собі номери купюр.
Взявши гривні у руки, “партійна активістка” запропонувала пенсіонерці пройти за ріг сусіднього будинку, ближче до місця, куди повинен під’їхати її начальник. Коли вони вже пройшли декілька метрів, помічниця окликнула сивочолу жінку та попросила ще раз показати пенсійне посвідчення. Пенсіонерка повернулась, а партійна “добродійка” з грішми пішла далі.
Відчуваючи неладне, із будинку вийшов чоловік Надії Іванівни. Побачивши його, Тетяна Олегівна махнула їм рукою, щоб вони йшли до неї, а сама зайшла за ріг будинку. Коли пенсіонери підійшли, то Тетяна Олегівна з грішми вже зникла.
Зрозумівши, що її обманули, пенсіонерка звернулась до Київського райвідділу міліції.
“Шахрайські дії відносно людей похилого віку, на жаль, – не рідкість, – говорить начальник Київського РВ ПМУ ГУ МВС України в Полтавській області підполковник міліції Ігор Рудь. – Злочинці уміло користуються їхніми простодушністю та довірою, відбираючи останні копійки, які старенькі часто відкладають на випадок смерті. Затримати шахраїв у даному випадку буде непросто, адже подібним чином діють, як правило, “гастролери”, а їх шукати завжди складніше, ніж наших, місцевих. Однак ми докладемо максимум зусиль, і, переконаний, рано чи пізно вони відповідатимуть за заподіяне”.