– Фестиваль почався з того, що ми разом із членом Національної спілки письменників України Володимиром Тарасенком та нашим земляком, заслуженим діячем мистецтв, членом Національної спілки композиторів України Олексієм Чухраєм написали пісню “Поле, рідне поле…” – розповідає він. – Пісня стала гімном Карлівського району і отримала високі крила від Берегині української пісні, незабутньої Раїси Кириченко. Чураївна співала цю пісню на своє 60-річчя у Палаці “Україна”. Вважаю, що це величезна удача авторського колективу.
За своє життя Олексій Чухрай написав музику до багатьох пісень, які нині виконують народні й заслужені артисти України, професійні співаки й аматорські колективи, дорослі та діти. А найбільше щастя для митця – коли пісня йде у народ.
– Я вважаю, що людина, котра відірвалася від рідної землі, не може створити нічого по-справжньому творчого. Щирості не замінять ніякі гроші. І народ це відчуває, він бачить все. Наш народ дуже мудрий, я переконаний у цьому, – говорить композитор.
Пісня, як і людина, має свою неповторну душу. І, мабуть, тим краща пісня, чим світліші люди над нею працювали. Серед співавторів Олексія Чухрая є багато видатних особистостей: Дмитро Луценко і Борис Олійник, Михайло Шевченко і Володимир Тарасенко. Кілька пісень Олексій Чухрай написав разом із заслуженим журналістом України, генеральним директором ОДТРК “Лтава” Миколою Ляпаненком.
– Я вдячний долі, що колись Олексій Чухрай у моїх текстах побачив поезію, – каже Микола Іванович. – Бо таких високих амбіцій у мене ніколи не було… А працювати з ним важко. Чухрай дуже принципова людина, пісня у нього має бути досконалою, жодний компроміс не проходить. Або писати, або ні, або видавати, або ні. Взагалі Чухрай – явище у нашій пісенній культурі, один із найкращих мелодистів країни.
У фестивалі “Дзвонкова криниця” взяли участь солісти обласної філармонії, студенти Полтавського музичного училища, вихованці Малої академії мистецтв, працівники Карлівського районного будинку культури, майстри мистецтв із Гребінки та Шишак. І кожний із них передав глядачам частинку того світла, яке, власне, і робить пісні Олексія Чухрая неповторними.