Усе здавалося фантастичним: костюм Насті, гітари у вигляді балалайок, яскравий одяг виконавців. Унікальність цього концерту і в тому, що він фільмувався музичним телеканалом "M1" для подальшого використання у кліпі з новою піснею дуету "Село", суть якої, за словами Потапа, вказує на єдність світу. Він, до речі, є незмінним автором усіх композицій "Потапа й Насті", а музику свою називає українсько-слов'янським "вінегретом". Публіка була в захваті від такого сміливого трактування доволі побутових тем, від жартів Потапа, вроди та прекрасного голосу Насті Каменських, подарувавши виконавцям аплодисменти, квіти та отримавши чудовий настрій.
Багато хто вважає дует "не парою", зважаючи на їхню першу пісню з однойменною назвою, але вони, на мою думку, дуже імпонують одне одному. Журналісти мали змогу поспілкуватися із гостями й отримати відповіді на свої запитання. Зокрема, й про те, що поза сценою дует нібито мало не ворогує.
– Так, – зізналася Настя, – були непорозуміння, сварки через дрібниці, бо дуже важко ледь не 24 години бачити одну людину, з нею працювати, фактично жити. Можливо, це спричинено й тим, що за знаком зодіаку ми – Тельці, обоє активні й дещо агресивні. Хоча зараз ми подолали всі непорозуміння й плідно працюємо над нашими піснями та виступами.
– Потапе, скажіть, а як виникають Ваші пісні?
– Наші пісні створюються доволі спонтанно, коли приходить натхнення або ж певна думка. Тоді я сідаю, починаю оглядатися навколо та створювати сюжет.
– Чи не плануєте зайнятися іншою діяльністю, зняти фільм, наприклад?
– Так, звичайно, хочеться. Це, напевне, буде кінокомедія . До зйомок залучимо всю нашу команду: дядю Вадю, Ugo, а також запросимо російських та українських артистів.
– У якій ролі хотіли б виступити?
– Мені, власне, байдуже, ким бути, хоч бомжем. Насті, напевне, була б до душі роль прекрасної Скарлетт О'Хари із "Віднесених вітром". Але це поки що в наших планах, сьогодні ми – дует "Потап і Настя", який радує громадськість своїми піснями.
– На концерті присутні діти з інтернату. Ви займаєтеся благодійною діяльністю?
– Деякою мірою. Майже на кожному з наших виступів присутні діти-сироти, бо для декого з них це – мрія, а ми хочемо побути чарівниками. Але не для піару, все йде від серця.