Водночас гостро постало питання: яким чином у подальшому управляти цією системою водопостачання – розширювати мережу сільських комунгоспів, об'єднуватися в єдине колективне підприємство чи шукати інші шляхи? Ця тема була у центрі уваги учасників засідання координаційної ради з питань місцевого самоврядування при голові Новосанжарської районної ради, яке провів заступник голови райради Борис Федоренко.

Новосанжарський район багатий на поклади нафти й газу, однак їх видобуток спричиняє забруднення навколишнього середовища, зокрема  створює проблеми з питною водою. Саме тому одним із пріоритетів своєї роботи районна рада визначила водозабезпечення територіальних громад району. За майже чотири роки діяльності органів місцевого самоврядування нинішнього скликання на території району побудовано більш ніж       80 км водогонів. Окрім того, – чотири артезіанські свердловини.

– Будівництво цих об'єктів проводилося при дольовій участі районного та місцевих бюджетів, підприємств та громадян, – зазначив заступник голови Новосанжарської районної ради Борис Федоренко. – Було витрачено близько 700 тисяч гривень коштів населення, близько 1 мільйона гривень – з районного бюджету. Позитивні результати дало й рішення районної ради про 30-відсоткове співфінансування. Третю частину фінансування взяли на себе ТОВ "Елеватор "Чиста криниця", ТОВ "Востокстройгаз", ТОВ "Перше  травня", активну участь взяло об'єднання "Облсількомунгосп". Найбільше водогонів проведено, а також  замінено застаріле обладнання в селах Дубина, Руденківка, Драбинівка, Вовківка, Суха Маячка, Мала Перещепина, Кунцеве, Старі Санжари, Зачепилівка та інших. Протягом 2009 року  у селі Клюсівка було проведено 10,5 кілометра водогонів, де його взагалі ніколи не було. При цьому була застосована сучасна енергозберігаюча технологія – система водопостачання без водонапірної вежі.

Однак, вирішивши одну проблему, сільські громади зіткнулися з іншою – хто експлуатуватиме водогони? Адже сільських комунгоспів – одиниці, вони не в змозі повною мірою забезпечити обслуговування мережі. Насамперед  це стосується фінансового боку та матеріального забезпечення.

"Існуюче законодавство фактично призводить сільські комунгоспи до банкрутства. Стосується це насамперед діяльності невеличких підприємств", – зазначив Зачепилівський сільський голова Михайло Заріцький.

Виходом із ситуації, на його думку, може бути створення так званих виробничих кооперативів, які обслуговують по кілька сіл чи водогонів, надають населенню комплекс інших послуг. Працюють вони на єдиній системі оподаткування, однак мають одержати дозвіл на спецводокористування, дозвіл на користування надрами та ліцензію. "Додайте сюди ще виготовлення технічної документації приватними фірмами – це тисячі гривень. При цьому немає значення, для великого це підприємства чи для такого, як у Зачепилівці. Ми невдовзі матимемо повний пакет документів для сількомунгоспу. Але за два роки на їх виготовлення витратили вдвічі більшу суму, ніж одержали від наших водокористувачів за постачання води. До того ж споживачі мають велику заборгованість, тому виникла парадоксальна ситуація – віртуальні гроші начебто є, податки з них треба заплатити, а в касі порожньо", – сказав Михайло Заріцький. Тож, на думку Зачепилівського сільського голови, слід поступово перейти від комунальних господарств до кооперативів, які, у свою чергу,  об'єднати в єдине колективне підприємство. 

Варіант здешевлення водопостачання та модернізації свердловин підказав керівник комунального підприємства Драбинівської сільської ради Олександр Сучков. Його підприємство надає послуги з централізованого водопостачання мешканцям Драбинівки та обслуговує водогін у Вовківці. На балансі комунгоспу знаходиться артезіанська свердловина, яка минулого року була переобладнана на безбаштову систему. "Її переваги очевидні: будівництво нової "класичної" башти втричі дорожче, ніж встановлення сучасної автоматичної системи, котра навіть не потребує регулярного обслуговування, – зазначив Олександр Сучков. – І, чи не найголовніше, така система забезпечує економію електроенергії у вісім разів! А це, у свою чергу, тягне за собою зменшення тарифної вартості водопостачання для населення, яке, до того ж, отримуватиме більш якісну питну воду.  Вартість такої системи – від 35 до 50 тисяч гривень, але окупиться вона за 1,5 – 2 роки".

Підказати правильні шляхи вирішення проблеми і надати певну допомогу пообіцяв запрошений на засідання директор об'єднання "Облсількомунгосп" В'ячеслав Маргушин. Зокрема, виготовити єдиний дозвіл на користування надрами, який коштує 320 тисяч гривень, підсобляти в обслуговуванні водогонів, забезпечувати необхідними технічними ресурсами тощо. Але, на його думку, починати треба все-таки з об'єднання в асоціацію та створення посади заступника голови райдержадміністрації або районної ради з комунальних питань, який координуватиме роботу сільських комунгоспів чи кооперативів.

– Щоб виробити дієву стратегію, слід ретельно вивчити цю проблему по кожній сільській раді, заслухати на засіданнях постійних комісій районної ради та в райдержадміністрації, – зазначив, підсумовуючи результати обговорення, заступник голови Новосанжарської райради Борис Федоренко. – Крім того, провести інвентаризацію всіх водогонів, а також проводити роз'яснювальну роботу серед населення щодо встановлення лічильників і раціонального використання питної води.

Ще одним важливим питанням координаційної ради стало підбиття підсумків співпраці органів місцевого самоврядування району з правоохоронними органами і визначення нових напрямків роботи. Заступник начальника Новосанжарського РВ УМВС у Полтавській області Сергій Пархоменко зауважив, що в районі діють 50 громадських помічників дільничних інспекторів та 22 громадських формування з охорони правопорядку, які об'єднують більше 500 активістів. Допомога їхня відчутна – лише в поточному році працівники міліції зі своїми громадськими помічниками провели 32 рейди, під час яких затримали 22-х правопорушників та розкрили один
злочин. Найкраще діють громадські формування у Нових Санжарах, Руденківці та Драбинівці. Про важливу роль громадських формувань свідчить і той факт, що погіршення криміногенної обстановки спостерігається саме на тих територіях, де їх ліквідовано.

Насамкінець Борис Федоренко наголосив, що з початком теплого періоду роботи додасться і в правоохоронців, і в керівників сільських громад, тому треба об'єднувати зусилля, щоб зменшити кількість протиправних дій. Сільським головам слід допомагати дільничним інспекторам та громадським формуванням, щоб співпраця була на ділі, а не на папері. Координаційна рада затвердила відповідні рекомендації, що передбачають ширше залучення громадськості, у першу чергу – громадських формувань, до вирішення завдань профілактики злочинності та забезпечення правопорядку.

Ірина РОГОЖИНСЬКА

“Зоря Полтавщини”